Бізнес та влада – на боці клімату: Україна зробила ставку на декарбонізацію
22 листопада пройшов круглий стіл "Життя після Глазго". Учасники онлайн-заходу підсумували результати конференції СОР26 і обговорили подальші дії державного апарату та бізнесу щодо виконання зобов'язань України в межах Рамкової конвенції ООН про зміни клімату (UNFCCC).
1 – 12 листопада у Глазго (Велика Британія) відбулася головна кліматична подія року – 26-та зустріч сторін UNFCCC. Ця конференція справить неабиякий вплив на бізнес, у тому числі український. Наша країна вперше взяла участь у СОР26 у форматі синергії бізнесу та влади й організувала свою панель на загальній великій сцені.
Актуально Куряча тушка: яку торговельну марку обрати – незалежне тестування
Під час круглого столу було підбито підсумки конференції. Також 22 листопада можна назвати "днем підрахунків", адже будь-які заходи, пов'язані з декарбонізацією економіки та адаптацією її до кліматичних змін, неодмінно означають для країн та компаній неабиякі витрати.
Учасники круглого столу обговорили подальші кроки України для досягнення кліматичної нейтральності, зокрема щодо зниження викидів в атмосферу двоокису вуглецю.
Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що Україна у Глазго була представлена надзвичайно потужно. Такого результату вдалося досягти завдяки синергії експертного корпусу, представників влади та українського бізнесу, який уперше взяв участь у конференції на офіційному рівні. Учасників СОР26 у рамках українського павільйону вразило відповідальне ставлення вітчизняних компаній до декарбонізації. За словами Ольги Стефанішиної, це значно посилило позицію країни.
Хочу окрему вдячність висловити бізнесу, який достатньо бережно поставився до роботи щодо підготовки національно визначеного внеску. Бізнес показав велику готовність його виконувати, – підсумувала урядовиця.
Особливу значущість події констатував також голова Української асоціації бізнесу і торгівлі Дмитро Лось. За його словами, уперше відбулася предметна дискусія щодо напрацювань українського уряду та бізнесу для вирішення ключових завдань UNFCCC відповідно до Паризької угоди.
Рішення, що було прийнято у Глазго, закріпили глобальні тренди декарбонізації. Це абсолютно нова реальність, до якої ми маємо бути готові, над якою ми маємо працювати щоденно. Найбільше питання – це питання фінансування. Кліматично відповідальний бізнес тільки формується, і нам потрібно розуміти, як сприяти його розвитку, – заявив Дмитро Лось.
Голова правління спілки Global 100Re Ukraine та президент МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський також відзначив важливість СОР26: ця подія об'єднала ресурси українського парламенту, уряду, бізнесу та громадських інституцій. А для того, щоб максимально реалізувати поставлені цілі, якраз і потрібна максимальна інтеграція досвіду та фінансування.
Україна зможе виступати як одна національна збірна в дуже складному питанні. Що стосується оцінки бізнесу, то це – позиція №1. МХП ще два роки тому поставив дуже амбітну мету – стати декарбонізованою компанією до 2030 року. Ми ще раз переконалися, що наше рішення було абсолютно правильним. І це дає нам наснаги та енергії вести за собою й інших учасників цього ринку, показувати відповідний приклад, – зауважив Олександр Домбровський.
До речі, МХП уже 10 років інвестує в проєкти для суттєвого скорочення викидів метану. Також холдинг переймається збереженням якості, родючості ґрунтів та їх відновленням.
Наталія Слободян, керівниця департаменту зі змін клімату та екології ДТЕК, нагадала про три важливі для бізнесу ініціативи, оголошені на СОР26. Це: декарбонізація, відмова від вугілля й зниження викидів метану. За її словами, карбоновий слід є індикатором конкурентоспроможності національних економік та потужним стимулом до змін.
За результатами конференції понад 40 країн оголосили про відмову від вугільної генерації та взагалі від продукування вугілля як викопного палива. ДТЕК – перша українська компанія, яка приєдналася до цієї ініціативи. Для наших партнерів та контрагентів це сигнал про те, що компанія трансформується. ДТЕК наприкінці 2020 року поставила мету – досягти карбонової нейтральності до 2040 року – і поступово рухається до неї, – зауважила Наталія Слободян.
Щоб зменшити вугільну генерацію, компанії та уряди погодилися не будувати нові вугільні електростанції. До цієї ініціативи приєдналося вже 190 країн.
Як резюмувала Наталія Слободян, червоною лінією через усю конференцію СОР26 пройшла думка про необхідність фінансування всіх проєктів та ініціатив, а також створення міжнародної коаліції, у тому числі в царині фінансів.
Клімат – це те, що стосується кожного з нас. Держава та бізнес мають об'єднатися для того, щоб успішно втілити глобальну візію в Україні й вивести національну економіку на новий рівень якості та екологічності.