"Сьогодні ситуація критична. 80 мільйонів гривень боргів. З них 35 мільйонів складає борг Олександру Третьякову, який дійсно виграв всі суди. Інші 45 мільйонів — це заборгованість по зарплаті перед працівниками і Пенсійним фондом", — розповів Бондарчук в інтерв’ю "Дзеркалу тижня. Україна", опублікованому в суботу, 27 серпня.

Adv

популярні відео

Крім того, як повідомляє видання, партія винна ще близько 2 мільйонів гривень українському бізнесменові Давиду Жванії за оренду офісу.

Екс-глава виконкому "Нашої Україна" Роман Безсмертний розповів про історію боргу перед Третьяковим. За його словами в 2005 році, в парламенті відпрацьовувався закон про політичні партії, що передбачав не лише відшкодування застави за участь у виборах тим, хто пройшов до парламенту, а й державне фінансування.

«Сьогодні ситуація критична —
80 мільйонів гривень боргів.
З них 45 мільйонів —
зарплата працівникам».

"Очікуючи включення бюджетного механізму, я, як голова виконкому, взяв кредит. Третьяков виступив як гарант цього кредиту. Але ми не могли знати, що ця відкрита модель буде зламана державою — були внесені зміни в законодавство, і ми не отримали не тільки фінансування, але і застави. Що стосується претензій Третьякова, то тут справа не тільки в тому, що обіцяні державою гроші не прийшли, а й у політичному моменті. Адже ми приймали рішення разом з Третьяковим, розраховуючи на компенсації від держави. І це був свого роду ризик", — розповів Безсмертний.

Однак, гроші за вибори 2006 року прийшли на рахунок "НСНУ" в кінці 2007-го і про них вже Безсмертний не знав, бо подав у відставку. Видання пише, що має в своєму розпорядженні дві платіжки за жовтень 2007 року, де партія отримала від ЦВК 35 мільйонів 880 тисяч гривень і саме до цих документів зараз і апелює Третьяков.

У ЦВК пояснили, що дійсно це була застава і гроші, повернуті в якості відшкодування витрат на агітацію у період виборчої кампанії, а в 2007 році норму скасували і за результатами дострокових парламентських виборів партіям не відшкодували нічого. Однак платіж призначався вже не "Нашій Україні", а "НСНУ", який представляли на той момент Народний союз "Наша Україна", Народний рух України, Християнсько-демократичний союз, Українська республіканська партія "Собор", Конгрес українських націоналістів та Партія промисловців і підприємців України.