Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Через кого Україна програла в Європейському суді більше 2 мільярдів наших грошей

      Розслідування "Молотком по кишенях"
      Розслідування "Молотком по кишенях" / bihus.info

      За останні 12 років позивачі виграли більше тисячі позовів проти України в Європейському суді з прав людини. За цими рішеннями держава виплатила більше 2 мільярдів гривень відшкодування. При цьому з посадовців, які безпосередньо порушили права людини, ці збитки не стягують.

      Про це йдеться у розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом", пише BIHUS.Info.

      Читайте також: Найманці кишенькової армії Путіна "засвітилися" в Африці, – ЗМІ

      "Карати мають суддів, які приймають неправосудні рішення, прокурорів, які "кришують" ці неправосудні рішення. Я вважаю, що вони мають зі своєї кишені за це відповідати. Хай продають свої маєтки і відшкодовують, от кожному", – каже Веніамін Тимошенко, який разом із колегами у 2015 році відсудив в України в Європейському суді 20 тисяч євро.

      Веніамін Тимошенко виграв позов проти України у 2015 році
      Веніамін Тимошенко виграв позов проти України у 2015 році

      Веніамін Тимошенко ще у 2011 році очолив страйк працівників компанії "Аеросвіт". Загалом близько 150 працівників протестували проти величезної заборгованості із зарплати. Компанія подала позов в Бориспільський міський районний суд, і суддя Віталій Журавський заборонив проведення акції. Згодом Європейський суд з прав людини вирішив, що український суд порушив право громадян на мирні зібрання і об’єднання і присудив Тимошенку з колегами 20 тисяч євро "справедливої сатисфакції".

      Наразі Віталій Журавський продовжує судити в Бориспільському районному суді. Свою вину у поразці в Європейському суді Журавсьский в розмові з журналістами BIHUS.Info категорично заперечив.

      Це не порушення суддів, тому що ця справа пройшла і апеляцію, і касацію. Це було порушення держави Україна, яка своєчасно не внесла зміни в законодавство. Я просто виконував закон,
      – сказав Журнавський.

      Суддя Віталій Журавський
      Суддя Віталій Журавський

      Власне, перекидання відповідальності і є однією з причин неможливості стягнути відшкодування з посадовців, які порушили права людини.

      В самому рішенні Європейського суду прізвище не напишуть. Встановлять лише факт порушення Конвенції з прав людини. Тому після цього правоохоронні органи повинні відкрити кримінальну справу повторно в Україні і встановити винного,
      – пояснила заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька.

      "А слідчий каже: мої дії були законними, я так вважав, це підтвердив прокурор, який підписав подання. Прокурор каже: оцінив, було законно, що підтверджується рішенням суду. Суддя каже: законність мого рішення була встановлена рішенням суду апеляційної інстанції. І так далі", – додав адвокат Назар Кульчицький, який у 2012-2013 роках був Урядовим уповноваженим України в ЄСПЛ (представляв інтереси держави в Європейському суді).

      Конвенцію з прав людини порушують не лише судді, а різні посадовці. У випадку Олександра Басенка це, у першу чергу, слідчі міліції. У 2002 році Басенка побили контролери київського швидкісного трамваю і зламали йому ногу в коліні. Але вимагати в них відшкодування збитків через суд потерпілий не зміг, бо міліція розслідувала очевидну справу більше 5 років. У 2016 році Європейський суд присудив Басенку 11 тисяч євро відшкодування за порушення його права на ефективний юридичний захист.

      Олександр Басенко виграв позов проти України у 2016 році
      Олександр Басенко виграв позов проти України у 2016 році

      Одним із слідчих у тій справі був Віталій Паньков. Відтоді правоохоронець помітно просунувся на кар’єрному шляху. Якщо тоді він був звичайним слідчим Святошинського районного відділення, то нині він – головний оперуповноважений Департаменту захисту економіки Національної поліції.

      Я, чесно кажучи, навіть не розумію, про кого ми зараз говоримо. Не пам’ятаю такої історії,
      – сказав поліцейський журналістам, сміючись.

      Строки позовної давності – це ще одна проблема, яка не дозволяє стягнути відшкодування безпосередньо з самих порушників прав людини. Цивільний кодекс України передбачає, що стягнути шкоду можна тільки з людини, яку визнав винною суд. Відповідно, спочатку треба відкрити кримінальне провадження і притягнути винного до відповідальності.

      На практиці, коли в нас вже є остаточне рішення Європейського суду, закінчуються просто навіть строки притягнення до кримінальної відповідальності,
      – зазначив Назар Кульчицький.

      Тому українське законодавство вимагає докорінної реформи. Наталія Бернацька вказує також на необхідність вирішити ще одну проблему - небажання правоохоронців розслідувати порушення прав людини з боку інших правоохоронців.

      Читайте також: "Укроборонпром" закуповує російські комплектуючі до гелікоптерів

      "Рада Європи неодноразово наголошувала: ви повинні створити новий правоохоронний орган. Тому що ви розумієте, що самі на себе правоохоронці дуже так важко відкривають справи і їх розслідують. Повинен бути орган, який буде займатися саме цими розслідуваннями. І це – Державне бюро розслідувань", – наголосила заступниця міністра юстиції.

      Державне бюро розслідувань формально створили у березні 2016 року, однак досі воно не працює. Тим часом в Європейському суді з прав людини станом на 1 квітня цього року перебуває 7,3 тисяч позовів проти України. З усіх європейських країн більше позиваються тільки до Румунії та Росії.

      За порушення Конвенції з прав людини з боку правоохоронців і суддів тим часом надалі розраховуються платники податків.

      Повний випуск розслідування програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" дивіться тут.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук