Чесна політика. Парламент України як найбільший бізнес-клуб Європи

11 травня 2017, 09:00
Читать новость на русском

Членство зобов'язує час від часу натискати кнопки голосування, але головний бонус – це переділ державних грошей в ім'я збагачення корупціонерів.

Вклавши гроші в нечесну виборчу кампанію, через кілька скликань можна стати мультимільйонером зі своїм приватним літаком і яхтою – як це сталося з колись наймолодшим депутатом Ради Віталієм Хомутинником.

Корупційні інтереси особливо чітко видно, коли Рада повинна голосувати за бюджет. Засідання парламенту тривають до 5 ранку, щоб задовольнити всі центри впливу – нашим з вами коштом. Приклад збагачення на політиці – це брати Дубневичі, українські депутати, які після Революції гідності замінили "смотрящего" від Януковича Вілена Шатворяна у постачаннях на залізницю.

Брати задекларували найбільший об'єм готівки – понад 700 мільйонів гривень. У них – очевидний конфлікт інтересів, адже саме Дубневич очолює транспортний комітет Ради, і саме цієї сфери стосується сімейний бізнес.

Читайте також: Чесна політика. Справа Мартиненка може змінити Україну

У європейських країнах це регулюється шляхом ухвалення Етичного кодексу, щоб політиків не допускати до посад, де вони мають конфлікт інтересів – це набагато краще, ніж потім роками розслідувати їхні корупційні злочини. Тому наша Рада теж потребує Етичного кодексу.

Загалом, відповідальність за боротьбу з корупцією лежить на президентові – так вважає населення, закордонні інвестори та міжнародні спостерігачі. Успіх у цій боротьбі – це головна складова його іміджу, як в Україні, так і на заході. Нещодавно, у січні цього року, для президента найняли американських лобістів – компанію BGR. Стартовий платіж – 150 тисяч доларів плюс 50 тисяч доларів щомісяця. Але жодні гроші не допоможуть, коли реформи заміняють імітацією.

Від президента відвертаються його вчорашні найвідданіші союзники, такі як прем'єр-міністр Гройсман. Він відмовився очолити партію БПП і явно веде окрему гру. Наприклад, не попередив Порошенка про підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, чим викликав бурю негативу на Банковій. Президенту по гарячих слідах заяви Гройсмана довелося записувати телезвернення до нації, щоб не дати йому самостійно насолоджуватися променями слави.

Доходить до смішного, коли в адміністрації президента дізнаються про плани прем'єра провести круглий стіл з бізнесменами, там за день призначають зустріч в аналогічному форматі під керівництвом Порошенка. Також Гройсман не дав Банковій призначити замість Насірова його першого зама Білана і провів на виконувача обов'язків голови фіскальної служби свого земляка Продана. Або остання історія – це вимога адміністрації президента надати трьом співробітникам доступ до реєстру податку на додану вартість. Вона вказує на те, що іде боротьба за право в ручному режимі розподіляти компенсацію ПДВ. Це всі роки було корупційною годівницею для влади.

Читайте також: Чесна політика. Як спецслужби відстоюють кишенькові бізнес-інтереси своїх керівників

Петро Порошенко, будучи за своєю природою "випадковим президентом", який в потрібний час опинився в потрібному місці, досі так і не розв'язав конфлікт інтересів – він бізнесмен або державний діяч? Замість обіцяних реформ, три роки президентства було згаяно на боротьбу за тіньові потоки та намагання все контролювати.

Прагнучи приборкати антикорупційні настрої, Петро Порошенко робить історичну помилку. Наше суспільство, яке вже виганяло одного президента-крадія, буде тільки посилювати тиск з вимогою чесної влади. А значить – неминуче переможе.