Адже навіть зараз, в умовах війни та втрати підприємств, гірничо-металургійний комплекс разом із суміжними галузями створює близько 6% ВВП, повідомляє 24 Канал з посиланням на Метінвест.
Зауважте Метінвест залучив 24 мільйони євро для інвестицій в українське виробництво в Кривому Розі
Сергій Скорбун – начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора Групи Метінвест – взяв участь у панелі "Сильна промисловість – драйвер економічного зростання". Він наголосив, що до повномасштабної війни гірничо-металургійний комплекс разом із суміжними галузями створював близько 10% ВВП України. Водночас за останні два роки частка знизилася до 5,5-5,7% через втрату ключових виробничих потужностей на сході країни.
Головні деталі про ситуацію в індустрії
Метінвест у війні втратив металургійні комбінати в Маріуполі та Авдіївський коксохім і був змушений призупинити роботу Покровської вугільної групи. Усі ці підприємства були частиною єдиного виробничого ланцюга, що забезпечував роботу тисяч людей і мільярдні експортні надходження.
За словами Скорбуна, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. Але для розвитку промисловості потрібні ключові умови: стабільна тарифна й податкова політика, доступ до ринків та зрозумілі правила гри для інвесторів.
Скорбун звернув увагу, що тарифи на вантажні залізничні перевезення в Україні вже вищі, аніж у Польщі чи Словаччині. Причина – перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок промислових вантажів. За європейськими стандартами, такі послуги мають фінансуватися через механізми Public Service Obligation (PSO) – коли держава замовляє суспільно важливу послугу і компенсує її вартість.
Інша важлива передумова – доступ до європейських ринків, що є основним експортним напрямком української металургії. Для цього необхідна підтримка держави у просуванні національних виробників і збереженні конкурентних позицій на європейському ринку.
Скорбун нагадав, що зараз українська промисловість стоїть на порозі декарбонізації – переходу до виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂. Для цього потрібні мільярдні інвестиції та перехід на електросталеплавильні технології.
Ми маємо величезні запаси залізорудної сировини, яких практично немає в Європі. Це створює можливість стратегічної синергії – українська сировина і європейські інвестиції у "зелену" металургію,
– підкреслив Скорбун.
Він додав, що стабільна промислова політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення.
Нагадаємо, за 5 останніх років найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 мільярдів гривень (або 6,2 мільярда доларів). За підсумками 2024 року, сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.