Live
Переглядів: Час читання:8 хв

Росіяни просочуються в оборону ЗСУ, але є нюанс: що відбувається на Куп'янському напрямку

Автор колонки Костянтин Машовець

Військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник Збройних сил України.

Противник (російські війська) продовжує наступальні дії на правому фланзі свого угруповання військ (УВ) "Захід" з метою ліквідації Куп'янського плацдарму Збройних Сил України та захоплення міста Куп'янська, зосередивши свої основні зусилля на напрямку Піщане – Курилівка – Куп'янськ-Вузловий.

Ядро угруповання противника, яке діє по цьому напрямку, складається з частин і з'єднань 1 танкової армії (ТА) угруповання військ "Захід", підсилених кількома силами та засобами 6 загальновійськової армії (ЗВА) і, можливо, 11 армійського корпусу угруповання військ "Північ". Про це пише Костянтин Машовець.

 
Adv

популярні відео

Станом на вечір 19 листопада противник досі не зміг досягти вищезазначених цілей. Українські війська продовжують утримувати східну частину Куп'янська (так зване Заоскілля), а також райони на схід і південний схід від міста.

Очевидно, що найближчим часом командування російського УВ "Захід" навряд чи планує суттєве збільшення складу своїх сил і засобів, які діють на цьому напрямку, у першу чергу, виходячи з ситуації на лівому фланзі своєї операційної зони (Лиманський напрямок, смуги 20 та 25 ЗВА), що об'єктивно вимагає пріоритетного використання більшості його оперативних резервів саме там. Особливо в контексті Слов'янсько-Краматорської наступальної операції російських військ на південь від Сіверського Донця. У свою чергу, зосереджені та розгорнуті сили на Куп'янському напрямку, ймовірно, на думку російського командування, цілком достатні для виконання вищезазначених завдань.

Реклама

Росіянам вдається інфільтруватися

Поточна ситуація на цьому напрямку характеризується досить складною обстановкою для українських військ у тактичній зоні, як на Куп'янському плацдармі, так і безпосередньо в місті Куп'янську.

Протягом звітного періоду противник, прагнучи розрізати український плацдарм на дві частини (північну та південну), зміг інфільтрувати низку своїх піхотних груп у бойові порядки передових українських підрозділів, що діють на плацдармі, а також у західній частині Куп'янська та на північний захід від нього.

У цьому контексті слід зазначити, що об'єктивно противник переважає українські передові підрозділи в цьому секторі за кількістю штурмової піхоти і тому може підтримувати досить інтенсивний та відносно високий темп проникних дій. Тим часом українські підрозділи мають відповідно реагувати (тобто ліквідовувати цих інфільтрантів). Для цього українці потребують не лише певного додаткового часу (головним чином через високу інтенсивність дій противника), а й додаткового особового складу для проведення пошуково-рейдових дій у своїй тактичній зоні.

Реклама

Крім того, аби інфільтрувати свої штурмові групи, противник регулярно прагне використовувати особливості місцевого рельєфу (численні будівлі та споруди, ділянки з рясною рослинністю та різко пересічений характер окремих ділянок рельєфу), а також сприятливі кліматичні умови (дощ, туман, сильний вітер тощо), коли використання дронів для своєчасного виявлення та ураження рухомої піхоти противника значно ускладнене. Противник також намагається забезпечувати просування штурмових груп достатньо інтенсивним артилерійським і мінометним вогнем, періодичною авіапідтримкою та активним використанням власних дронів.

У південній частині плацдарму ЗСУ все ще утримують свої позиції біля сіл Глушківки та Колісниківки, блокуючи спроби проникнення російської піхоти. Ба більше, ділянка між українськими позиціями біля Колісниківки та Кругляківки, де передові російські підрозділи дісталися східного берега річки Оскіл і утримують там позиції, за деякими джерелами, ледь перевищує 1,5 – 1,6 кілометра, а за іншими – 4 кілометри.

Реклама

Це саме по собі породжує певні міркування щодо доцільності та можливості відновлення цілісності українського оперативного плацдарму на річці Оскіл шляхом усунення цієї "перемички", яку, до того ж, противник так і не спромігся розширити вже протягом досить довгого часу.

Для активного наступу росіянам не вистачає людей

Щодо перспектив подальшого розвитку ситуації на цьому напрямку, насамперед в оперативному сенсі, я хотів би виділити кілька факторів.

Очевидно, що командування російського УВ "Захід" має дуже чіткий та недвозначний наказ – протягом найближчого часу привести неадекватні заяви своїх "вищих посадовців", зроблені ними дещо раніше, щодо "захоплення Куп'янська та його зачищення від невеликих груп української піхоти", у відповідність із реальністю. Однак головна оперативна проблема для російського командування УВ "Захід" полягає в тому, що, окрім завдання, покладеного на нього на Куп'янському напрямку, воно має досить "незаплановану" і "нештатну" проблему на Лиманському напрямку, яка потребує термінового вирішення.

Реклама

Очевидно, що одне і інше досить погано "стикується". Перш за все, щодо використання більшості оперативного резерву УВ "Захід". Адже його рівномірний розподіл (у форматі 50/50) на цих напрямках значно підвищує ймовірність того, що успішно виконати завдання одразу на обох напрямках не вдасться. Доведеться або якомусь напрямку віддавати пріоритет, або почергово тягати ці резерви туди-сюди.

Це набуває особливої актуальності в умовах, коли "штурм Куп'янська", звичайним способом (тобто, поступовим та повільним накопиченням малих штурмових піхотних груп), йде, скажімо так, не дуже успішно. Зокрема, коли їх періодично і досить суттєво "зачищають", як це нещодавно сталося у південній частині плацдарму російської 6 ЗВА на річці Оскіл, на північ від Куп'янська.

За таких умов, аби підтримувати високий темп інфільтрації своєї штурмової піхоти протягом досить тривалого часу, командування 1 ТА та тієї частини сил 6 ЗВА, яка взаємодіє з нею на Куп'янському напрямку, повинне мати в розпорядженні багато цієї піхоти – значно більше, ніж в них є зараз. А якщо активні дії ЗСУ на Лиманському напрямку продовжаться у тій чи іншій формі, наприклад, у вигляді спроби створити вже український тактичний плацдарм на річці Чорний Жеребець, то командуванню УВ "Захід" резерви доведеться "шукати" у своїх найбільш прихованих і ретельно накопичених "закромах". І, безумовно, це стосуватиметься насамперед Куп'янського напрямку.

Реклама

Другий фактор полягає в тому, що наразі російська 1 ТА поки що не може швидко та ефективно взяти під свій сталий контроль навіть східну частину Куп'янська ("Заоскілля").

Відповідно, виділення будь-яких значних сил з її складу для дій (посилення) в операційній зоні УВ "Північ", наприклад на Південно-Слобожанському (Вовчанському) напрямку, як це раніше практикувало російське командування, також є досить складним. Все, що було більш-менш боєздатним з категорії "резерв" УВ "Захід", очевидно, нещодавно поїхало під Лиман для стабілізації та зупинки української "Вівальді".

У цьому сенсі "застрягання" військ 1 ТА в боях за Куп'янськ безпосередньо впливає на ситуацію в усьому північно-східному "кутку" Харківської області України. Адже уявний російським командуванням там "котел", а також гостро бажаний ним прорив у напрямку Приколотного та Білого Колодязя рішуче не хочуть збігатися з реальністю.

Реклама

Цей оперативний зв'язок між російськими УВ "Північ" і "Захід" стає ще більш виразним, якщо згадати, що на Куп'янському напрямку застрягла не лише частина російської 1 ТА, а принаймні більшість однієї з двох "штатних" мотострілецьких дивізій 6-ЗВА – 68 мсд. Яка, очевидно, була би далеко не зайвою для командування цієї армії саме у районі Вовчанська.

Завдання росіян, які вони не зможуть виконати одночасно

Третій фактор, на який я натякнув вище, також цілком очевидний. Нинішня ситуація, в якій опинилося російське УВ "Захід", що змушене майже одночасно вирішувати два першочергові завдання (завершити штурм Куп'янська (або принаймні його східної частини) і стабілізувати ситуацію на північ і північний схід від Лиману) протягом найближчого часу, явно не обіцяє йому спокійних часів. Адже російське УВ "Захід" вимушене робити це на своїх протилежних флангах.

Реклама

У цих умовах будь-які раптові та рішучі, а головне, додаткові контратакувальні дії ЗСУ, наприклад, на північ і північний схід від селища Борова, у фланг військ 1 ТА, націлених безпосередньо на український Куп'янський плацдарм, цілком можуть мати оперативний ефект.

Чи бачить російське командування цю загрозу чи ні – я достеменно не знаю, але перебування більшості сил його 4 танкової дивізії 1 ТА, посилених низкою інших сил і засобів, саме на цій ділянці, очевидно, в цьому сенсі, не є випадковим.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Як стати автором? Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку a.treus@24tv.com.ua

Повʼязані теми:

Коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv