Українські "недореформи": чому через Ахметова держані енергопідприємства тонуть в кредитах

28 вересня 2018, 21:00
Читать новость на русском

В Україні закінчується третій рік "рішучих реформ", обіцяних Президентом. Не всім і не всюди ці реформи помітні. Схоже, наша економіка топчеться на місці, а влада своїми "недореформами" штовхає країну в неправильному напрямку.

На минулому тижні "стукнуло" 100 днів одній з таких "недореформ". Рівно 100 днів тому почав працювати повністю оновлений склад Незалежного енергетичного регулятора – Національної комісії з питань енергетики та комунальних послуг.

Читайте також: Як не "профуксити" енергетичну незалежність України

Це спеціальний орган з семи членів, який ухвалює регуляторні рішення в енергетиці. Зокрема щодо формування тарифів для виробників електроенергії. За електроенергію, яку кожен з нас споживає і за яку кожен регулярно сплачує.

У червні Президент призначив нових членів НКРЕКП. Це багатьом дало надію, експерти і громадськість чекали від нового складу Регулятора невідкладних рішень щодо резонансних питань.

Пам’ятаю, як навесні цього року під час конкурсного відбору до Нацкомісії ми з колегами дискутували, наскільки швидко оновлений склад скасує ганебну формулу "Роттердам +".


Бюлетень НКРЕП

Так само невідкладно очікувалося підняття тарифу на електроенергію виробництва НАЕК "Енергоатом". Всі розуміли, що фінансування величезних апетитів Ахметова і ко відбувається за рахунок державної атомної і гідроенергетики.

Запроваджений попереднім складом Регулятора перекос в тарифоутворенні різних виробників електроенергії дійсно вражав. Щороку витягуючи з кишень українців півтори десятки мільярдів гривень, теплові станції Ахметова, залишали без належного фінансування "Енергоатом" і "Укргідроенерго".

Вдумайтеся, за свою електроенергію Ахметов отримує у 3,5 разів більше, ніж отримують АЕС. При цьому вартість Ахметівської електроенергії регулярно зростає, а тариф "атомки" практично заморожений.

Ніхто не розумів логіку державних мужів, які змусили українську атомну енергетику стояти з протягнутою рукою. На початку поточного року зарплата висококваліфікованих українських атомників була в рази нижчою, ніж в колег з сусідніх країн. Галузь, яка забезпечує більше половини генерації електроенергії в країні, залишалася без повноцінного фінансування програми ремонтів і розвитку.

Дефіцит коштів на виконання Комплексної програми підвищення безпеки АЕС, продовження терміну експлуатації та модернізації тільки у поточному році мав скласти 2,8 мільярдів гривень.


Ахметівська "ДТЕК"

І поки прибутковість Ахметівської "ДТЕК" била рекорди, державний "Енергоатом" вимушений був перекривати розриви у фінансуванні кредитними коштами, щоб забезпечити стабільність енергосистеми та екологічну безпеку українців.

Така очевидна дискримінація стратегічної державної генерації на користь генерації приватної мала бути припинена. Здавалося, новий склад регулятора розумів це.

У липні керівниця НКРЕКП Оксана Кривенко в одному з інтерв’ю навіть висловила думку, що це ненормально, коли "ДТЕК" продає для українських споживачів електроенергію дорожче ніж, наприклад, для угорських.

Безумовно, така заява була прийнята з ентузіазмом. Адже могла означати лише одне – новий склад регулятора має намір зменшити тариф "ДТЕК", нарешті повернувши тарифні борги "Енергоатому". Але вже за кілька тижнів риторика Регулятора круто розвернулася.

Дмитро Коваленко, член НКРЕКП, на прес-конференції 19 вересня повідомив: "…у минулому році "Енергоатому" встановили відповідний збалансований тариф. Будь-які зміни повинні бути форс-мажорними... Я не знаю, що такого термінового сталось чи станеться у "Енергоатомі", щоб настільки збільшити їм тариф…".


Член НКРЕКП Дмитро Коваленко

Боюся не наврочити, але нагадаю панові Коваленку, що коли на атомних об'єктах "щось таке стається", то виділяти кошти на модернізацію вже пізно. Тоді фінансувати потрібно буде вже зовсім інші заходи і у набагато більших масштабах.

Так, це величезна заслуга суперпрофесійних працівників наших АЕС, що вони забезпечують дуже високий за західними оцінками рівень безпеки своїх об’єктів. Але можливості людей мають край. Професіоналізм і залізні нерви інженера на цілодобовій зміні ніяк не можуть замінити вчасно не модернізований трансформатор.

Але чи думає про це працівник Регулятора? Чому ми взагалі чуємо такі слова від нібито незалежного комісіонера? Чого в них більше – цинізму чи короткозорості?

Все ж просто – заберіть у Ахметова надприбутки від "Роттердаму", за рахунок цього зменште тариф для споживачів і паралельно закрийте найвужчі місця у економіці "Енергоатому".

Необхідні рішення Нацкомісія з енергетики і комунальних послуг може ухвалити за одне засідання. Та це – непосильне завдання для недореформованого Енергорегулятора. Тариф "Енергоатому" борсається на дні, споглядаючи на разючі темпи росту тарифу Ахметівського "ДТЕКу".

Все виглядає настільки очевидним, що іноді складається враження, що хтось тримає в заручниках родичів членів Комісії, щоб останні говорили і робили такі дивні і небезпечні речі. Проте, схоже, пояснення поведінки членів НКРЕКП набагато прозаїчніше. Реформа незалежного регулятора на ринку енергетики провалилася.

Цей орган так і не став незалежним, бо, принаймні, в питання тарифів для енергогенерації явно підігрує структурам Рината Ахметова.

Та і Регулятором НКРЕКП у повному значенні цього слова важко назвати. Адже очевидно, що новий склад Комісії зовсім не налаштований утримувати баланс інтересів між різними групами виробників електроенергії, виходячи при цьому з інтересів споживача.

Читайте також: Диво-вугілля від Ахметова: хто розщедрився на скандальну формулу "Роттердам+"

Це прикро, але неприємний факт полягає у тому, що НКРЕКП продає Рінату Леонідовичу свою совість, наш добробут і екологічну безпеку України.
Тож чи потрібна країні така Нацкомісія з регулювання енергетики?