Чому оголосили підозри оточенню Порошенка: пояснення від ГПУ

22 квітня 2019, 22:53
Читать новость на русском

Прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган заявила, що прокуратура діятиме виключно "в руслі українського законодавства" щодо оголошення підозр оточенню чинного президента Петра Порошенка. Також вона нагадала через що їм було оголошено підозри.

Генеральна прокуратура надіслала на 23 та 25 квітня повістки колишньому голові Адміністрації Президента Борису Ложкіну, заступнику очільника АП Олексію Філатову та екс-голові НБУ Валерії Гонтаревій. Усіх їх викликали у ГПУ задля вручення підозр і допиту у справі олігарха-втікача Сергія Курченка.

Читайте також: ГПУ вручить підозри трьом політикам з оточення Порошенка

За словами речниці генпрокурора Лариси Сарган, Ложкіна, Філатова та Гонтареву викликав слідчий у особливо важливих справах Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ.

Також вона нагадала, що 28 березня прокурор ГПУ Костянтин Кулик повідомив ЗМІ про оголошення підозри чотирьом особам з оточення Порошенка – Гонтаревій, Ложкіну, Стеценку, Філатову, а зробив він це з порушенням процесуального законодавства, оскільки не було наявності достатніх доказів, доручення старшого групи прокурорів і особистого вручення.

Станом на 28 березня, відповідно до закону, зазначені особи не вважалися підозрюваними. Після проведення службового розслідування Генінспекцією ГПУ було встановлено, що підозри їм було направлено з порушенням законної процедури. Протягом кількох тижнів Генпрокурор провів заслуховування щодо цієї справи за участю всієї слідчо-прокурорської групи,
– додала Сарган.

Водночас вона наголосила, що слідчо-прокурорська група діятиме виключно в руслі українського законодавства.

Читайте також: Як екс-глава Адміністрації Порошенка вивів мільйони євро на офшори через рахунок в Австрії

За її словами, підозра у кримінальному процесі — формальне твердження (припущення) уповноважених правоохоронних органів про причетність певної особи до злочину, засноване на неостаточних (неповних, проміжних) результатах розслідування.

"Кримінальне провадження щодо справи Курченка, яке містить в собі безліч епізодів, після завершення всіх процедур буде передано до суду", – констатувала речниця генпрокурора.

Хто такий Сергій Курченко? Це український бізнесмен, олігарх, власник групи компаній СЄПЕК (Східно-Європейська паливно-енергетична компанія), екс-власник і президент футбольного клубу "Металіст". Після Революції Гідності втік з України, наразі переховується у Москві.

Що відомо про справу щодо нього? За оцінками МВС, злочинні схеми ввезення на територію України та продажу нафтопродуктів, які здійснювала його група компаній СЄПЕК, завдали українському бюджету збитків на 7 мільярдів гривень. Проти Курченка відкрито низку кримінальних справ, його майно та майно підприємств заарештовано. Як член оточення Януковича, Курченко потрапив під санкції Європейського Союзу.

У чому підозрюють Курченка:

– у незаконному заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, скрапленим газом, що належить ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укргазвидобування", у співучасті зі службовими особами, яка спричинила збитки на загальну суму 2 196 176418,64 гривні, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та з ухиленням від сплати податків;

– у заволодінні шляхом зловживання службовими особами грошових коштів у сумі 449 мільйонів 963 тисячі 820 гривень, що належать "Нафтогазу, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у закінченому замаху на заволодіння шляхом зловживання службовою особою чужим майном в особливо великих розмірах –грошовими коштами, що належать "Нафтогазу" у сумі 5 мільярдів 100 мільйонів 36 тисяч 180 гривень;

– у заволодінні шляхом зловживання службовими особами грошовими коштами Національного банку України на загальну суму 787 396 148,99 гривні, які було надано у вигляді стабілізаційного кредиту ПАТ "Реал банк" з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у заволодінні шляхом зловживання службовими особами коштами "Реал банку" в особливо великих розмірах на загальну суму 4 707 267 476,52 гривні під час видачі кредитів підконтрольним Курченку підприємствам з ознаками фіктивності, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у заволодінні незаконним шляхом грошовими коштами ПАТ "Брокбізнесбанк" на загальну суму 865 879 925,97 гривні, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у заволодінні незаконним шляхом грошовими коштами ПАТ "Брокбізнесбанк" на загальну суму 1 436 723 153 гривень (видача кредитів підприємствам з ознаками фіктивності, в порушення вимог чинного законодавства України), з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у заволодінні незаконним шляхом грошовими коштами ПАТ АБ "Укргазбанк" на загальну суму 502 311 170, 64 гривень (укладення удаваних договорів купівлі-продажу цінних паперів – облігацій Державної іпотечної установи з ПАТ АБ "Укргазбанк" та Державною іпотечною установою), з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у заволодінні незаконним шляхом грошовими коштами ПАТ "Аграрний фонд" на загальну суму 2 069 194 000 гривень (укладення ПАТ "Брокбізнесбанк" удаваних договорів купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики з ПАТ "Аграрний фонд" та договорів прямого РЕПО з Національним банком України), з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

– у фіктивному підприємництві, тобто створенні та придбанні суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду, вчиненому повторно.

28 березня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що департамент міжнародно-правового співробітництва ГПУ завершив розслідування у справі щодо Курченка. За словами генпрокурора, слідство встановило низку інших причетних до пов’язаних із Курченком злочинів осіб. Загалом було повідомлено про підозру повідомлено 98 особам: із них 12 – вищі посадові особи міністерств та відомств, а також – Національного банку України, 6 керівників обласних державних адміністрацій і 14 осіб керівного складу державних компаній.