Як "смотрящий" Порошенка камуфляж "розлучення" приміряв
Майже місяць тому НАБУ написало текст підозри людині, яка тримає в страху весь український бізнес – головному "смотрящому" Петра Порошенка за Службою безпеки України Павлу Демчині, Він очолює так званий антикорупційний "департамент К" в структурі СБУ, а також є першим заступником керівника спецслужби. А ще він намагається врятуватися від розслідування щодо джерел своїх незаконних статків.
Прізвище Демчини останні роки багаторазово лунало в наших розслідуваннях – адже ця людина причетна до наїздів на різні бізнес-структури. Зараз, із плином часу, очевидно, що значна частина цих проваджень ініціювалися чи то з метою рекету, чи то перерозподілу ринків. Хоча Демчина любить одягатися у камуфляж, його робота має мало спільного з участю в антитерористичних операціях.
Читайте також: Казкове взаємозбагачення Порошенка і Ахметова, або Як видобувати астрономічні гроші з повітря
Швидше навпаки – його називають одним з тих, хто тероризує український бізнес. Наприклад, гучною була історія про те, як Демчина почав переслідувати трейдерів скрапленого газу, звинувачуючи їх у фінансуванні тероризму, потім – перевезенні токсичних речовин, і вимагаючи перевірити всі залізничні ешелони на наявність вибухівки у колесних парах.
Демчина особисто поставив підпис під поданням, щоб міністерство економіки наклало на компанії санкції, хоча з плином часу усі ці провадження закінчилися пшиком – жодної підозри за фінансування тероризму нікому не пред'явили. Натомість, за цей час споріднені з Медведчуком структури встигли наростити свою частку на ринку.
Також Демчина атакував виробників коньяку, зупинивши на багато місяців розмитнення коньячних спиртів. Декілька років спецслужба у час війни витрачала свої ресурси на нікчемну справу, згодом закриту Генпрокуратурою. Від Демчини дісталося навіть дрібному бізнесу, що займався продажем засобів для захисту рослин.
Павла Демчину називають одним з тих, хто тероризує український бізнес
Така аномальна увага до людей, які створюють робочі місця, почала породжувати підозри, що такі провадження можуть бути банальним рекетом, коли з бізнесу викачують гроші.
НАБУ зацікавилося способом життя Демчини, та виявило у його власності активи, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами – адже Демчина з 1994 року та дотепер проходить військову службу в органах СБУ, зарплати якої явно не вистачило би на все, що знайшли НАБУшники.
Так, з 1999 по 2015 роки Демчина та його цивільна дружина Ольга Воловчук отримали сукупний дохід менший за три мільйони гривень, а витратили за цей час майже п'ять мільйонів, в тому числі на дорогі автомобілі. Щоб врятуватися від кримінального провадження, Демчина вирішив прикритися судами.
Читайте також: Найбільша проблема Порошенка, або Демчина як символ кругової поруки
Але він не оскаржував доказів свого збагачення. Ні, всю доказову базу НАБУ він атакував рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області. Там, в тиші, подалі від Києва, видали документ, що Демчина начебто не має сімейних відносин зі своєю цивільною дружиною аж із 2012 року – що, повторюся, прямо суперечить доказам НАБУ про спільний побут та поїздки на відпочинок Демчини та матері його дітей.
Суд вирішив, що Демчина не має відносин з своєю цивільною дружиною
Щоправда, саме це загадкове рішення суду виявилося засекреченим, і от лише зараз за допомоги своїх джерел нам вдалося побачити цей документ. Як виявилося, в далекий Володимирецький суд Рівненської області звернулася сама цивільна дружина Демчини, що мешкає в елітних київських передмістях, і суд швидко створив документ, що вона і Демчина є чужими один до одного особами, щоправда – єдиним доказом цього були тільки свідчення родичів Демчини та його цивільної дружини.
Цивільна дружина Павла Демчини мешкає в елітних київських передмістях
Очевидна мета цього "мухлежа" за допомогою судовою системи – визнати, що оформлене на цивільну дружину Демчини майно не може вважатися доказом незаконного збагачення Демчини.
І тепер уже сам Демчина пішов у атаку проти НАБУ. Він ініціював провадження проти детектива НАБУ, який викрив його в незаконному збагаченні. Але це ще не все. За допомогою компромату, який тримає на гачку на керівника Спеціалізованої прокуратури Назара Холодницького, підозра проти Демчини так і не була погоджена. А проти НАБУ почалася широкомасштабна атака на всіх майданчиках – в інтернеті, в київському метро та навіть проплачені мітинги під парламентом.
Розлучення як спосіб уникнути відповідальності – це типовий "схематоз", щоб врятувати свою шкуру або гроші. Так, відомий діяч епохи Януковича, його права рука Юрій Іванющенко був під міжнародними санкціями, і щоб зняти арешт з активів у Швейцарії також розлучився зі своєю дружиною.
Юрій Іванющенко щоб зняти арешт з активів у Швейцарії розлучився зі своєю дружиною
Так само робить ще один фігурант іншої справи НАБУ – "смотрящий" "Народного фронту" Руслан Журило, якого звинувачують в розграбуванні державного підприємства. Він також розлучився з дружиною, щоб обірвати ланцюги компаній, які досліджувалися на предмет відмивання коштів.
Руслан Журило, звинувачений в розграбуванні державного підприємства, також розлучився
Подібні технології використовують навіть українські олігархи, щоб не відповідати в судах інших країн. Ідеться про Геннадія Боголюбова, партнера Ігоря Коломойського в "Приватбанку" та феросплавному бізнесі.
Технологію "розлучення" використав навіть олігарх Геннадій Боголюбов
Цього року в Лондонському суді мала слухатися справа проти Боголюбова та Коломойського за позовом одного з колишніх партнерів. Щоб тільки не відповідати перед суворим британським правосуддям, Боголюбов перебрався з Лондона до Швейцарії, а щоб розірвати формальні зв'язки – за документами розлучився з дружиною. Цілком можливо, що фіктивно, адже вона продовжувала носити обручку після завершення формальностей.
Усе це показує, що Демчина вдався до типової схеми, яку застосовують в Україні, коли зловмисника спіймали на гарячому – через розлучення або встановлення відсутності спільного побуту убезпечити себе від розслідування та покарання.
І тільки через очищення політики від корупціонерів можна побудувати чесну країну, яка слугуватиме всім громадянам, а не лише декільком олігархам та корупціонерам.