Операцію проводили польські, радянські та чехословацькі підрозділи. Мета — повністю придушити будь-які національно-визвольні рухи українців на території трьох держав, ліквідувати Українську повстанську армію та розпорошити українську національну меншину в Польщі.
Операцію з депортації українців розробили взимку 1947 року, формальним приводом для початку "Вісли" стала ліквідація загонами УПА одного з міністрів оборони Польщі. 28 квітня 6 польських дивізій, численні відділи служб безпеки оточили території, на яких проживало українське населення — Лемківщину, Надсяння, Підляшшя та Холмщину. В той самий час відділи НКВС та підрозділи чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі.
Акція з депортації перетворилася на геноцид. Українців, які не бажали залишати батьківські землі, поляки по-звірячому вбивали. Незгідних запроторювали у концтабори, членів УПА розстрілювали на місці. До масових страт українців долучилося і місцеве населення — поляки вбивали та палили хати своїх сусідів-українців.
Жертвами польсько-радянського терору стали тисячі українців, сотні тисяч втратили свої домівки. Проти свавілля виступила УПА, загони якої оперативно перейшли кордон з Польщею та вступили у бій з підрозділами польської армії. Проте хоробрі, але малочисельні повстанці не змогли зупинити репресивного апарату, і операція "Вісла" тривала до свого завершення у жовтні 1947 року.