Про це в інтерв’ю Forbes розповів Давид Алоян, голова Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (МК ВТС та ЕК) при РНБО.
Що розповіли в РНБО?
Наразі розглянули більше 450 заяв, схвалено – понад 90%. Там дійсно часто складові фінального виробу або послуги (гарантійне обслуговування, ремонт). Кількість заяв на трансфер і фінальну продукцію невелика, але вона збільшується. Загалом маємо понад 20 погоджених заявок на експорт готової продукції, зокрема, до країн, що уклали Drone Deal,
– розповів Алоян.
Він зазначив, що в рамках "Drone Deal" вже розпочалося постачання.
В рамках угод "Drone Deal" з низкою країн вже є практична реалізація: відпрацювання того, що їм потрібно, початок контрактування і відповідно постачання. Коли ми на початку цього року відновили можливість експорту, наші виробники розвивали у закордонному треку пріоритетно напрямок трансферу технологій. Це були і Build with Ukraine, і робота над механізмами релокації за кордон. Наразі все це вже зводиться до практичного результату,
– зазначив Алоян.
Він розповів, що в майбутньому розглядається будівництво виробництв українських дронів на території інших країн-замовників.
Наступний етап еволюції у взаємодії з міжнародними партнерами, коли вони купуватимуть наші дрони, виготовлені на їхній території, для себе, що якраз можливо та вже відбувається в рамках ініціативи Drone Deal. Було зрозуміло, що партнери які фінансують закупівлю безпілотників для України протягом 1 – 2 років захочуть використовувати ці виробничі спроможності та рішення і для власних потреб,
– розповів представник РНБО.
Разом із тим він наголосив, що експорт зброї має працювати на потреби Сил оборони України.
У державі, де йдуть активні бойові дії, експорт озброєння має бути на користь нашого сектору безпеки й оборони. Не опосередковано через податки, а прямо. Можна зробити механізм, щоб адміністративні платежі через fast-track поверталися в спецфонд чи якийсь інший інструмент – і на фронт,
– наголосив Алоян.