На що українці витрачають "Національний кешбек"?
Про те, як працює нацкешбек, йдеться в інтерв'ю Олексія Соболева для РБК-Україна?
Дивіться також Умови, ліміти та відсотки: як працює програма Національного кешбеку в Україні
За словами міністра економіки, рішення продовжити проєкт ще на 2 роки стало результатом економічних ефектів. Так, за дослідженням Mastercard, 41% користувачів частіше купує саме українську продукцію. Торгові мережі фіксують зростання продажів вітчизняних товарів від 7% до 9%.
70% коштів кешбека витрачають на комуналку. Решта – на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці,
– зазначив Соболев.
Міністр розповів, що програма зокрема виконує важливу соціальну функцію, адже більшість учасників має сімейний дохід до 40 тисяч гривень.
Загалом до програми долучилися 1500 торгових мереж і магазинів, зокрема великі ритейлери та невеличкі регіональні крамниці. Програма доступна, якщо:
- заклад торгівлі перебуває на загальній системі оподаткування;
- у магазині приймають безготівкову оплату;
- видають фіскальні чеки.
Саме ці умови мають сприяти легалізації бізнесу.
Міністр також акцентував, що цьогоріч систему виплат оновили, щоб допомогти українським виробникам конкурувати з імпортними товарами.
Так, для товарів, де частка імпорту перевищує 35%, кешбек збільшили до 15%. Але для товарів, де переважають українські виробники – кешбек знизили до 5%.
За словами Соболева, у такий спосіб держава знизила витрати на програму – щомісяця -100 мільйонів гривень. Відомо, що оновлена система нацкешбеку обходиться державному бюджету в 450 мільйонів гривень/місяць.
Щодо паливного кешбеку, де витрати становлять 20 мільйонів гривень/день – за попередніми даними, програма буде дійсна лише в травні. Надалі ініціативу можуть не продовжити.
Що ще потрібно знати про нацкешбек та ефективність програми?
На початку травня Економічна експертна платформа опублікувала звернення аналітичних центрів до української влади щодо неефективності окремих програм уряду. До списку потрапив також національний кешбек.
Аналітики наголошують, що з обмеженими фінансовими можливостями потрібно спрямовувати соцпідтримку максимально адресно, для найбільш вразливих категорій.
За неповний 2024 рік Мінекономіки оцінили ефект програми кешбек у 0,001% ВВП, що в межах статистичної похибки, у наступні роки розрахунки не проводились. Крім того, програма розроблена таким чином, що вона поширюється на великий та середній бізнес, і не поширюється на малий (виключені з програми підприємці на спрощеній системі), що по суті дискримінує малий бізнес. Маємо приклади, коли отримувачами виплат за цією програмою є міністри Уряду та їх заступники. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 5,6 мільярда гривень на рік,
– йдеться у заяві.
Зокрема фахівці розкритикували програму кешбеку на пальне. У зверненні зазначають що вона "є регресивною за своєю природою". А більш ефективними методами підтримки українців були б:
- адресна транспортна допомога ВПО та родинам військовослужбовців;
- зниження акцизу на автогаз як доступніше і більш екологічне паливо;
- інвестиції у розвиток муніципального пасажирського транспорту.
Зауважте! Раніше у коментарі для 24 Каналу експерт з енергетики Володимир Омельченко розповідав, що кешбек на пальне може стати не порятунком для економіки під час кризи, а новим викликом. Адже програма передбачає додаткові витрати коштів з бюджету, який має дефіцит.
Яка соцдопомога існує в Україні?
Щоб підтримати людей зі складними життєвими обставинами або надати цільову підтримку до ситуації, Україна має низку програм допомоги.
Наприклад, якщо людина не працювала офіційно або має недостатню кількість стажу, вона може розраховувати на окремі соціальні виплати. Така допомога надається, якщо українець у віці старше 65 років не має достатньої кількості страхового стажу для отримання пенсії.
Водночас за програмою "Консорціум LINK" на підтримку можуть розраховувати українці з 10 областей. Це фінансове покриття витрат, які пов'язані з проживанням. Наприклад, оплата комунальних послуг чи оренда.
У певних регіонах, окрім грошової підтримки, надають також набори речей першої необхідності, гігієнічні набори для маломобільних груп населення, базові гігієнічні та продуктові набори.