Забезпечити їх повноцінну роботу не дозволяє низька пропускна здатність залізничної ділянки "Камиш-Зоря–Волноваха". Численні звернення металургів до уряду з проханням зобов'язати держкомпанію ПАТ "Укрзалізниця" провести модернізацію на цьому відрізку шляху поки не дали результату.

Про це йдеться в матеріалі "Непотрібні півмільярда" Інтернет-видання Мінпром.

За інформацією авторів матеріалу, українські меткомбінати в прифронтовому Маріуполі зіткнулися з ризиком бути зупиненими через зруйновану бойовими діями логістики в регіоні.

"Проте металургами був знайдений тимчасовий, як тоді здавалося, вихід з положення: вдалося організувати доставку сировини на меткомбінати за альтернативним маршрутом, через залізничну гілку "Камиш-Зоря–Волноваха". Пропускна здатність цієї ділянки навіть на сьогодні залишає бажати кращого: у середньому 13 складів за добу. Раніше вона не була задіяна в магістральних вантажних перевезеннях, тому на окремих перегонах є одноколійний шлях зі зношеними рейками і шпалами, які давно потребують заміни", – пишуть автори.

Однак вирішувати проблеми даної ділянки "Укрзалізниця" не поспішає, йдеться в статті: "Причини незабезпечення поставок сировини ті ж: несвоєчасне забезпечення рухомого складу "Укрзалізниці" дизельним паливом і запасними частинами, заправка тепловозів тільки в депо приписки і неоптимальний графік змінних локомотивних бригад. Крім того, як і раніше, залишається критичним стан залізничної колії на проблемній ділянці "Камиш-Зоря–Волноваха".

Виходячи із ситуації з логістикою в Маріуполі, стає зрозуміло, чому в 2015-му ММКИ скоротив виробництво чавуну на 27%, до 3,56 млн тонн, "Азовсталь" – на 23%, до 2,83 млн т. Логічно, що і в цілому по Україні за 2015 рік виробництво чавуну знизилося на 16%, до 22,95 млн т. Нелогічним є інше: чому в ситуації, коли керівники країни змушені стабільно виступати перед міжнародною спільнотою в ролі прохачів кредитів і фінансової допомоги, Кабмін не хоче вжити необхідних заходів для того, щоб доходи національної економіки поповнили 0,5 млрд дол.?,
– пише Мінпром.

"Цю суму, до речі, можна порівняти з очікуваною макрофінансовою допомогою від ЄС і черговим кредитним траншем від МВФ, а також розміром кредитних гарантій від уряду США", – вказують автори.