Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не буде, запевняють в держрегуляторі. Пресслужба НБУ у своєму роз'ясненні розповіла про те, як правильно здійснювати платежі з 28 квітня.

Радимо ознайомитись Фінмоніторинг-2020: чи будуть перевіряти поповнення картки та що чекає українців

Головні нововведення щодо переказу грошей: пояснення НБУ

  • Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича? Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.
  • Якщо ж громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:
  • у відділенні банку, маючи з собою паспорт,
  • через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати, які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника.
  • Якщо це, наприклад, банкомат банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.
  • Як переказати кошти сумою до 5 тисяч гривень? В цьому випадку безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунку на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень. Дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об'єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти.
  • Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою понад 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, він не повинен підтверджувати банку походження своїх коштів. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.
  • Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч гривень – операцій.
  • Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження? Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.
  • Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора? Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.
  • Чи потрібна ідентифікація під час переказу готівкою через міжнародну систему переказу коштів? Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.
  • Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде? Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.
  • Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів? Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів. Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Зверніть увагу! Фінансовий моніторинг – це контроль за фінансовими операціями, аби виявити незаконні дії з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення.

Як каратимуть порушників

Каратимуть за порушення українського законодавства щодо фінансових операцій штрафами. У новому законі їх розмір збільшили:

  • за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу – до 340 тисяч гривень;
  • штраф для фінансових установ – до 10% річного обороту (не більше 135,15 мільйона гривень);
  • для інших – двократний розмір вигоди, яку отримали внаслідок порушення або 27,03 мільйона гривень, якщо таку вигоду не змогли визначити.