Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). А запровадили його для сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

До теми Виховна година до Міжнародного дня рідної мови: як круто та весело провести урок для учнів

Так, Міжнародний день рідної мови був проголошений на конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Дата для свята була вибрана на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеші 21 лютого 1952 року.

Що сталося? Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеші стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Експерти стверджують, що зараз близько половина із 6 тисяч розмовних мов світу загрожує зникнення. Тож, у ЮНЕСКО впевнені, що створення свята – це важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

До слова, в Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке відзначають 9 листопада (в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця).

Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для 45 мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.

Ми підготували для вас цікаві факти про українську мову:

  • Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. А все через те, що починаючи з 9 – 11 століття обидві мови формувалися на спільній діалектній базі, а обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.
  • Сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. За лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, польською – 70% і сербською – 68% . А от з російською – 62%.
  • Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.
  • Українська мова має свій офіційний сайт, який містить багато цікавої інформації і про історію мови, і багато корисних для справжніх гуманітаріїв практичних даних.
  • Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.
  • Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.
  • Найдовшим словом в українській мові є слово "дихлордифенілтрихлорметилметан". Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками.
  • Найбільше наших слів починаються з літери "п", а найчастіше використовується – "о". А от букви "ф" і "г" використовуються найрідше. Адже слова на літеру "ф" здебільшого запозичені.
  • Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно із словником, їх понад 40.
  • Перша згадка про українські слова датована 448 роком. Візантійський історик Пріск Панійський перебував у таборі вождя гунів Аттіли на території сучасної України і записав у своєму нотатнику слова "мед" і "страва".
  • Найстарішою українською піснею вважається балада "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
  • Найбільше перекладів серед українських творів має "Заповіт" Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

День рідної мови вкрай важливий для нас. Адже на сьогодні Україна є батьківщиною для людей найбільш різних національностей. До того ж, частина українців вважають рідною мовою кримськотатарську, польську, молдавську, литовську, російську або ж болгарську.

Читайте також Українська мова не є другою за милозвучністю мовою світу: правда про популярний міф

Тому у цей день по всій Україні проходять різноманітні офіційні заходи, спрямовані на захист і розвиток української мови.

Також з нагоди святкування Дня рідної мови у школах зазвичай організовуються та проводяться зустрічі з письменниками, творчі диспути, фестивалі, мовні конкурси, книжкові виставки, літературні подорожі, презентації, круглі столи, тематичні уроки тощо.

Вся сфера обслуговування в Україні з 16 січня 2021 року перейшла на українську мову. Отож, персонал має звертатись виключно українською мовою. Також на обов'язкову українську мову спілкування переходять усі суб'єкти господарювання.

Де зобов'язані обслуговувати українською:

  • торговельні заклади;
  • інтернет-магазини;
  • усі заклади громадського харчування;
  • банки;
  • аптеки;
  • АЗС;
  • бібліотеки;
  • заклади розважального характеру;
  • спортзали та фітнес-клуби;
  • салони краси та перукарні;
  • заклади медичної сфери;
  • заклади освітньої сфери;
  • установи соціальної сфери;
  • заклади побутового обслуговування.

Важливо, що інструкції на товарах, описи товарів та послуги, меню та цінники теж повинні бути українською. Закон дозволяє використання абревіатур та скорочень іншими мовами.

Новий український правопис почав діяти 3 червня 2019 року.

Головні зміни в новому правописі української мови:

  • "И" на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери "и" на початку слів. У проєкті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости".

  • Більше "Ґ" у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою "х" (тобто, слова "хобі", "хокей" і "холдинг" лишаться незмінними). Але, наприклад, слово "хостел" пропонується вживати як "гостел", оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

  • Більше "етерів"

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени". Проте, слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

  • Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.

Новий правопис – інфографіка, що змінилось
Новий правопис – інфографіка, що змінилось / Джерело: 24 канал

  • Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефіса.

  • "Пів яблука" та "пів години"

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник "пів" (у значенні "половина") окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з "пів" писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: "півострів", "півзахист" або "півоберт", наприклад.

  • "Авдієнція" та "фавна"

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення "au" та розширити можливі варіанти транслітерації. Проєкт документу допускає орфографічні варіанти: "аудієнція" і "авдієнція", "аудиторія" та "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна".

  • Менше "лапок".
  • А все через позов 2019 року мами учениці 7 класу, яка разом з позивачем ГО "Правова держава", очільником якої є адвокат Ростислав Кравець (він фігурує на плівках з кабінету голови ОАСК Павла Вовка), просила суд визнати протиправною та нечинною постанову уряду про правопис.
  • У Кабміні вже заявили, що оскаржать рішення ОАСК, який задовольнив цей позов. Натомість Національна комісія зі стандартів державної мови запевнила, що наразі правопис є чинним й обов’язковим для використання в Україні до хоча б оприлюднення повного тексту рішення суду, яким вона скасована.