Бабак запевнив, що старша профільна школа є і буде в містах, містечках, селищах та інших населених пунктах.
Важливо Навіщо Україні потрібна реформа старшої школи: пояснення освітнього омбудсмена
За його словами, скасують норму про те, що якщо в населеному пункті мешкає менше 50 тисяч населення, то місцева влада не має права засновувати ліцей.
Тож будь-яка громада може заснувати і утримувати ліцей. Також ніде немає норми про те, що не всі діти зможуть закінчувати 10 – 11 класів,
– зазначив голова Комітету.
Бабак наголосив, що розрив між дітьми у селі та місті великий, і з цим треба щось робити.
“Варто зробити так, щоб були різні профілі – наприклад, щоб не було декількох гуманітарних ліцеїв поряд. Так ми надаємо громадам більше відповідальності за реформою децентралізації", – зауважив голова профільного Комітету ВР.
Що відомо про старшу школу
Згідно з реформою НУШ, школи будуть переформатовуватися:
- 1 – 4 класи – це буде початкова освіта,
- 5 – 9 класи – це буде базова освіта (заклади називатимуться гімназіями)
- 10 – 12 класи – це буде профільна освіта (будуть створені ліцеї).
Відомо, що ліцеї створюватимуться та функціонуватимуть як окремі заклади освіти. Тобто відучитися від 1 по 12 клас в одній школі не можна буде. Нова система остаточно має запрацювати від 2027 року.
До середини 2022 року школи мають визначитися зі своїм подальшим спрямуванням – лишаються початковими школами, гімназіями (тобто середніми школами) чи стають профільними ліцеями. Після 9 класу учні будуть обирати бажаний формат подальшої освіти.