Представниця Верховної ради у Конституційному суді Ольга Совгиря розповіла, що Конституційний суд закрив провадження за поданням народних депутатів, в якому було оскаржено положення закону "Про вищу освіту".
До теми Видача дипломів про вищу освіту може затриматися через скасування складу НАЗЯВО, – депутатка
За словами нардепки, це подання надійшло до Конституційного суду ще 29 травня 2018 року. З того часу протягом трьох років суд провів щонайменше 12 засідань у цій справі.
Через три роки суд з’ясував, що у конституційному поданні відсутнє належне юридичне обґрунтування неконституційності оспорюваної норми закону, яке потребувало б дослідження судом,
– розповіла Совгиря.
Депутатка говорить, що така підстава для закриття провадження у справі вказана в ухвалі суду від 21 жовтня. "Будь-яка додаткова мотивація щодо суті справи в ній відсутня", – додала вона.
Ольга Совгиря пояснила, що у цій справі Конституційний Суд закрив провадження – не визначив, чи відповідає дана норма Конституції України. Таким чином він фактично самоусунувся від розгляду, не надавши їй оцінки – "конституційна чи неконституційна".
Водночас норма закону, якою передбачено, що не можна призначити на посаду керівника вишу (у тому числі виконувачем обов’язків) особу, яка підпадає під дію Закону "Про очищення влади" (так званий "закон про люстрацію") досі залишається чинною.
Коротко про люстрацію в Україні:
- Закон "Про очищення влади" в Україні набув чинності в жовтні 2014 року. Застосовують його до людей, які щонайменше рік були на вищих керівних посадах за правління Віктора Януковича у 2010 – 2014 роках. Ці люди не мають права працювати в органах державної влади найближчі 10 років.
- Проте, за висновком Європейського суду, люстрація в Україні занадто широка і є велика кількість людей, які постраждали безпідставно. Саме тому держава зобов'язана забезпечити механізм, щоб відновити порушені права.
- У червні Міністерство юстиції розробило законопроєкт про внесення змін у закон про люстрацію. Однак згодом уряд зняв з розгляду зміни до закону.