Юристка Анастасія Равлик запевнила, що чинним Кодексом законів про працю не встановлено підстав для дисциплінарного покарання чи звільнення працівника за некоректні висловлювання чи публікації у соцмережах.

До теми Скандал у школі Запоріжжя: директорка звинуватила батьків у крадіжці килима з класу

Судова практика показує, що випадків звільнення співробітника за публікації у соцмережах з кожним роком стає усе більше.

Загальні підстави для звільнення співробітника передбачені статтями № 36–39, 40-41, 43-43-1 Кодексу, але жодна з них не передбачає можливості звільнення працівника за його активність у соцмережах,
– наголосила юристка.

Але, за її словами, роботодавці по-різному трактують чинний перелік підстав для звільнення і, іноді не завжди коректно.

Так, найчастіше працівників звільняють за провокативні публікації або висловлювання у соцмережах на підставі:

  • п. 3 статті 41 Кодексу – вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи,
  • або п. 2 статті 41 Кодексу – втрата довіри до співробітника.

Наведені підстави стосуються обмеженого кола співробітників, і сюди входять і педагогічні працівники.


Вчителька у школі / Фото "Всеосвіта"

Так, аморальна поведінка вчителів у соціальних мережах за окремих умов може цілком законно стати підставою для звільнення.

Роботодавець самостійно визначає, чи є якийсь вчинок аморальним, виходячи з власних переконань. І оскільки законодавчо закріплених критеріїв аморальності немає, є ризик суб’єктивності та спірності поглядів.

Проте, згідно з постановою КСУ, співробітник, який виконує виховну функцію, зобов’язаний бути людиною високих моральних переконань і бездоганної поведінки.

Однак вчителі мають рівні права на особисте життя, відпочинок, свободу вираження поглядів тощо. Тому публікація особистих фото в соцмережах не може вважатися за замовчуванням аморальною,
– каже юристка.

Наприклад, Верховний Суд у 2019 році погодився, що публікація фото в купальнику з відпочинку не свідчить про вчинення особою аморального проступку.

Проте аморальним вважається:

  • поява в громадських місцях у нетверезому стані,
  • нецензурна лайка,
  • бійка,
  • поведінка, що принижує людську гідність тощо.

Водночас немає значення, чи вчинений такий аморальний проступок у робочий час чи поза ним. Окрім того, тут ще потрібно довести, що аморальний вчинок є несумісним з виконуваною роботою.

"Тобто, публікація вчителем фото чи відео, на якому він перебуває у стані алкогольного сп’яніння та вживає нецензурну лексику, або іншою недостойною поведінкою може бути цілком законною підставою для його звільнення", – запевнила Анастасія Равлик.

За словами юристки, єдиним способом відстояти свої права є звернення до суду.

Якщо працівника звільнили через надмірну активність у соцмережах, його звільнення можна оскаржити в суді. Водночас потрібно надати переконливі докази, що звільнення відбулося саме з зазначеної причини,
– наголосила Равлик.

Оскаржити звільнення потрібно за місяць з дня, коли вчителеві вручили копію наказу про звільнення або з дня, коли йому видали трудову книжку.

Якщо суд, з’ясувавши всі обставини справи, визнає звільнення незаконним, роботодавець буде зобов’язаний поновити співробітника на роботі та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Читайте також Вчителі та літні канікули: 7 справ, які необхідно зробити під час відпустки

На думку юристки, формально висловлення особистої позиції чи публікація особистих фото з відпочинку не може бути підставою для звільнення співробітника.

“Проте тут є дуже тонка межа. Адже з одного боку, є право на свободу слова, а з іншого – законний інтерес роботодавця, який полягає у тому, щоб працівники дотримувалися професійної етики та не завдавали шкоди його репутації”, – додала вона.

До слова, освітянам пропонують отримати сертифікат за проходження тесту на рівень цифрової грамотності. Проте вчителі заявляють, що цей тест не відповідає своїй темі. Деталі – читайте у статті.