Експерт назвав топ-5 провалів Гонтарєвої на посаді голови НБУ

Про це пише фінансовий експерт Володимир Хміль у статті "Рік роботи Валерії Гонтарєвої. Чому гривня буде падати" на LB.ua.

Журналіст пояснює, що кожен з провалів у роботі глави центробанку зіграв додаткову роль у сьогоднішньому стані економіки країни.

"В Україні валютні обмеження діють вже більше року. Що, по-перше, призвело до подальшої втрати довіри населення до банківського сектору, відтоку депозитів (в першу чергу валютних) і, як результат, збільшення збитків банківської системи. По-друге, до формування тіньового ринку купівлі-продажу валюти, подальшої доларизації економіки і зменшення валютних надходжень у країну", — пояснює автор.

Що стосується курсової політики, то основним засобом підтримки курсу залишається продаж Нацбанком ВКВ на міжбанку, пише журналіст. "Результатом відсутності дієвих механізмів підтримки стабільності нацвалюти і хаотичного продажу ВКВ на міжбанку стало провокування панічних настроїв і подальше знецінення гривні на тлі розбазарювання золотовалютних резервів", — зазначає Хміль.

На його думку, не спрацювала в потрібному руслі і постанова про обмеження імпорту. "Документ набув чинності, коли курс гривні вже істотно просів. Більшість схем, які перекрив НБУ, на той момент певною мірою втратили актуальність. Обмеження НБУ на рух капіталу (заборона на виплату дивідендів, виплати у зв'язку з поверненням інвестицій і т. Д.) порушив положення внутрішнього законодавства щодо захисту іноземних інвестицій, так і підписаних Україною міжнародних договорів", — пише журналіст.

Ще один провал, як пише експерт, стосується блокування кредитування шляхом запровадження нового порядку оцінки кредитних ризиків. "За попередніми підрахунками, обсяги потенційного надлишкового формування резервів можуть досягти 130-150 млрд грн. При тому що, капіталізація за результатами стрес-тесту розтягнута на 3 роки, а за новими правилами НБУ за оцінкою кредитних ризиків докапіталізувати банки доведеться негайно. Тим самим, по-перше, НБУ провокує погіршення якості кредитного портфеля. По-друге, нові правила змусять банки згорнути кредитування ряду груп позичальників, так як надмірно знецінюються або повністю ігноруються різні види застав крім "твердих", — вважає Хміль.

Замороження співпраці з МВФ стало п'ятим провалом глави НБУ. На думку журналіста, причиною такого рішення з боку МВФ стало невиконання Україною так званих "сигнальних" показників, один з яких — рівень чистих золотовалютних резервів (тобто без кредитів МВФ).

"За минулий рік НБУ повинен збільшити чисті золотовалютні резерви на $ 2,098 млрд. За інформацією ЗМІ, в 3 кварталі Нацбанк не виконав проміжні показники на $ 167 млн. В четвертому ж кварталі, по програмному сценарієм, Нацбанк повинен був купити ще більше $ 2 млрд. В реальності НБУ придбав тільки $ 254 млн. в жовтні, а в листопаді - продавав валюту. На 1 грудня 2015 р. чисті золотовалютні резерви не тільки не зросли, а зменшились на $ 0,6 млрд. І досягли критичного рівня $ 12 млрд. Для порівняння: у 2013 році чисті золотовалютні резерви України були на рівні $ 15,2 млрд. Тому, навіть якщо кредитори визнають бюджет-2016 збалансованим, чергові транші Україні навряд чи побачить", — вважає автор статті.

Він також додав, що в Україні не працює система банківських кураторів. "По-перше, куратори в більшості випадків зупиняють платежі юридичних осіб та спрямовують кошти на обслуговування фізичних осіб. В результаті вже протягом тижня юридичні особи виставляють платежі на вихід з банку. По-друге, куратори часто працюють на користь окремих фізичних осіб щодо виведення коштів з банку. У результаті жоден банк, який був введений куратор з метою оздоровлення не "вижив". По ряду банків, які затримували платежі і не повертали гроші, проте отримували рефінансування та стабілізаційних кредитів від НБУ, а в результаті передані під опіку Фонду гарантування вкладів, проводилися розслідування з боку силових структур. Хоча все це відбувалося саме під час роботи в банках кураторів", — пише журналіст.