Експерт відзначає, що це робиться з допомогою авторського визначення поняття державна мова, так як у ст. 1 законопроекту передбачено, що "державна мова – закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики тощо".
"Таке визначення дозволяє підвести під це поняття не лише українську, а й іншу, передусім російську мову. Адже на сьогодні державна мова визначена не аморфним "законодавством“, а актом найвищої юридичної сили – Конституцією України. У разі набуття чинності проект Ківалова-Колесніченка стає частиною "законодавства", його положення про обов’язковість у відповідних випадках застосування російської мови підпадають під ним же визначене поняття державної мови, а отже – в позаконституційний спосіб російська мова набуває в Україні статусу державної", – переконаний експерт.
Він додає, що це робиться шляхом витіснення української мови із виключної сфери її застосування як державної мови. А також, проект, за його словами, закріплює юридичні передумови, які не вимагають від громадян України, зокрема, державних службовців, обов’язкового знання державної (української) мови, так як вони можуть обмежуватися знанням лише регіональної мови чи мови національних меншин.
До слова, Спікер Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що має намір звернутися з листом до Глави держави Віктора Януковича і розповісти про ризики прийнятого у другому читанні "мовного" закону.