Жителі Тибету називають її Джомолунгма – богиня матері Всесвіту. Жителі Непалу звуть її Сагарматха – богиня неба. Але для всіх гора Еверест залишається верхівкою світу.
Читайте також: Як перша українка підкорила Еверест
У 1865 році на честь вченого Сера Джорджа Евереста, який першим визначив місце розташування й висоту гори, остання й отримала свою назву. Раніше вершина була відома як "Пік 15".
Найвищу точку на планеті ще називають дахом світу. Щороку через рух плит гора збільшується приблизно на 4 міліметри. Температура на схилах ніколи не піднімається вище 0° С, а подекуди може опускатися до -60° С.
Температура на схилах Евересту може сягати -60° С
Місцеві жителі вважають гору священною і не в захваті від постійного напливу туристів, але при цьому чимало заробляють на супроводі охочих дістатися на вершину.
Сходження на Еверест обійдеться в середньому від 50 то 70 тисяч доларів. Сюди входять дозвіл на сходження, супровід, розбивання таборів, послуги кухаря та ще багато що, без чого обійтися буде складно. Підйом на вершину займає близько двох місяців. Цього вимагає і складність шляху, і обов'язкова акліматизація. Навантаження настільки високі, що втрата маси тіла під час сходження становить у середньому від 10 до 15 кілограмів.
Читайте також: Королівські перегони: дорогий та небезпечний азарт "Формули-1"
За офіційними даними, першими, хто підкорив Еверест, були Едмунд Хілларі з Нової Зеландії і Тенцинг Норгей з Непалу в 1953 році. З того часу ця вершина стала мрією для найбільших відчайдухів з усього світу.
У 1978 італієць Райнхольд Мессенер та австралієць Пітер Хебелер першими здійснили сходження без кисневих балонів. Обидва зазначили, що вже на висоті 7,5 тисяч метрів їхні тіла перестали їм належати.
Переплюнув цих двох непалець Шерпа Аппа, який підіймався на найвищу точку планети 21 раз і щоразу обходився без кисневих балонів.
Шерпа Аппа
У 2001 році гору підкорив незрячий альпініст – американець Ерік Вейхенмаєр.
Ці історії, утім, не повинні вводити в оману любителів екстриму. Вони радше свідчать про неабияку силу духу та фізичну стійкість підкорювачів Евересту. Адже цю гору іменують також "Горою смерті". Кожен десятий з тих, хто спробував піднятися на вершину, живим звідтіля не повернувся.
Непередбачуваний і величний Еверест, як нагороду тим, хто ризикнув підкорити його, дарує можливість насолодитися неземною красою засніжених краєвидів, що відкриваються з піднебесної вершини; шанс самоствердитися та зайвий раз переконатись у людських надздібностях. Проте інколи бере взамін надто багато.
Читайте також: "Золотий м’яч": історія найпрестижнішої індивідуальної нагороди у футболі