12 листопада 1970 року узбережжя Індії та Східного Пакистану, який згодом змінив назву на Бангладеш, несподівано накрив нищівний тропічний циклон.
Читайте також: Центр міста повністю відокремився від суші: вражаючі факти про Великий Лісабонський землетрус
Він утворився над Бенгальською затокою ще 8 листопада і впевнено просувався до берегів цих держав. Першим провісником лиха був сильний вітер, який щомиті зростав. Сягнувши швидкості 160 кілометрів на годину, він здійняв потужний шторм, який дуже швидко дістався Пакистану. Штормовий приплив заввишки дев'ять метрів затопив багато прибережних островів, змиваючи цілі поселення.
Вода заполонила прибережну частину Пакистану, зруйнувала інфраструктуру та рибальські човни. Унаслідок шторму на цих територіях загинуло понад 45% населення. Пакистанське радіо повідомляло, що на 13 островах поблизу не вижив ніхто.
На 13 островах поблизу Пакистану не вижив ніхто
Але тропічний циклон утворився не за мить. Упродовж чотирьох днів він набирав сили, щоб досягнути піку своєї потужності та завдати нищівного удару. Сьогодні видається дивним, що люди нічого не знали про те, який неприємний "сюрприз" підготувала для них природа. До того ж, жителі Пакистану вже не раз відчули на собі шалену силу шквального вітру.
У другій половині 20 століття можливість та засоби передбачити таку трагедію вже були у всіх держав, яким загрожує подібний катаклізм. Десяток років тому правління мало можливість встановити систему, що попереджає населення від стихійних катастроф. Тоді вони звернулися по допомогу у Національний центр прогнозування ураганів США. Директор цього центру провів ретельне дослідження та склав звіт із настановами, які мав виконати уряд Пакистану. Проте до реальних дій влади так і не дійшло.
Насправді ж, уряд Індії отримував неодноразові повідомлення про майбутній шторм із кораблів, які перебували в акваторії Бенгальської затоки. Проте, через напругу та ворожі настрої в індо-пакистанських відносинах, попередження про руйнівну стихію не надійшли до Пакистану. Та й чи врятувала б ця інформація населення – невідомо.
Рух циклону Бхола на карті
За свідченнями очевидців, пакистанці отримували попереджувальні сигнали та повідомлення щодо шторму, коли він підібрався вже зовсім близько. Проте 90% населення не вважало за потрібне шукати прихистку, майже ніхто не намагався сховатися від урагану.
Попри критичну ситуацію, уряд Пакистану не надто поспішав рятувати своїх громадян. Своєю бездіяльністю він викликав шквал критики та громадське невдоволення. Тодішній президент країни Ах'я Хан облетів зону, яка постраждала, на літаку та наказав докласти усіх зусиль для надання допомоги жертвам. Але пакистанська адміністрація виділила для рятувальних операцій лише один вертоліт.
Враховуючи масштаби трагедії, це було практичного нічого. Можливо, якби дії уряду були активнішими, вдалося б врятувати набагато більше життів. Гинули здебільшого діти та літні люди, які, очевидно, не могли самі собі допомогти. Президент Пакистану оголосив 21 листопада днем жалоби та наказав опустити в країні прапори.
Наслідки циклону Бхола
Потерпілих від катастрофи було надто багато. Допомогти всім не вдавалося навіть за посередництва фінансової підтримки інших держав. США, Канада, Велика Британія, ООН та навіть ворожа до них Індія пожертвували на відновлення багато мільйонів доларів.
Політична еліта продовжувала засуджувати уряд, а громадськість ніяк не могла оговтатися від катастрофи. У країні назрівав бунт. Ситуація загострилась, коли заарештували колишнього депутата Муджибура Рахмана, який відкрито виступав за автономію Східного Пакистану. Внаслідок протесту націоналісти проголосили автономію східної провінції, що призвело до кривавої громадянської війни, яка згодом переросла в індо-пакистанську.
Обидві сторони зазнавали великих людських втрат. Така ситуація у країні не залишала байдужими й інші держави, які й цього разу намагалися допомогти благодійністю невинним людям. На допомогу прийшли й відомі артисти. Бенгальський музикант Раві Шанкар, який був хорошим другом одного з учасників зіркової четвірки "Бітлз" Джорджа Гаррісона, подав ідею провести благодійний концерт.
Гурт "Бітлс" влаштував благодійний концерт
Гаррісон не забарився з організацією, і вже 1 серпня 1971 року в Нью-Йорку задля благородної мети зібралися такі відомі виконавці як Рінго Стар, Боб Ділан, Ерік Клептон, Біллі Престон та багато інших. Їхніми стараннями було зібрано 243 тисячі доларів, які вони передали у розпорядження дитячого фонду ООН, який, зокрема, допомагав дітям, що опинилися в епіцентрі війни.
Країна потерпала від розрухи, яка розпочалася природним катаклізмом, створюючи умови для наступних смертоносних дій. Війна у державі тривала впродовж року, і у грудні повстанці Східного Пакистану все-таки здобули перемогу. Пакистанські війська капітулювали, а Індія визнала автономію території, яка з того часу отримала назву Бангладеш.
Повстання в країні, можливо, відбулося б і за інших умов, проте циклон Бхола став спусковим механізмом, який тільки пришвидшив події. Упродовж наступних 30 років новостворена країна працювала над усуненням наслідків катаклізму та війни. Зараз на узбережжі Бангладеш розташовано понад 200 укріплених сховищ, якими можуть скористатися люди під час чергового шторму.
Райони Бангладешу густо населені
У 1991 році, коли на країну насувався черговий ураган, волонтери виходили на вулиці та заздалегідь попереджали людей про можливу катастрофу. Тоді домівки покинули 350 тисяч людей, які, можливо, цим врятували собі життя. Ураган того року був набагато потужнішим від Бхолійського циклону, проте загинуло у рази менше людей. Мабуть, саме поширення інформації та застереження допомогли уникнути повторення наслідків Бхоли.
Читайте також: Тунгуський метеорит: що було виявлено на місці падіння
Наслідки потужної негоди навчили жителів більше цінувати своє життя та дослухатися до повідомлень щодо можливих катаклізмів. Циклон призвів до загибелі пів мільйона жителів та спровокував подальші смерті. Війна, яка слідувала за ураганом, забрала ще близько дев'яти мільйонів життів. Зараз Бхола залишається найбільш руйнівним природним катаклізмом, спричиненим циклоном.