Так, дослідження IRI, американської компанії з аналізу даних та маркетингових досліджень, проведене у 2018 році, показало, що кількість споживачів, які купують здоровішу місцеву їжу, виросла до 40%. Ця тенденція зберігається і у секторі пива та інших зброджених напоїв на розлив. Адже часто, ця продукція позиціонується виробниками як локальна, крафтова та натуральна. Проте не варто слідувати трендам наосліп. У секторі розливних торговельних точок існує низка законодавчо неврегульованих питань, які можуть зіпсувати настрій, а іноді і здоров'я споживача.

Відсутність визначень

"Живе пиво" – одна з найбільших родзинок розливних торговельних точок. За твердженнями виробників та продавців, воно корисне, непастеризоване, нефільтроване, зберігає усі корисні властивості напою, а тому споживати його треба швидко, протягом кількох днів максимум. Насправді ж в українських та міжнародних класифікаторах відсутнє визначення терміну "живе пиво". Є просто якісне пиво, зварене з дотриманням усіх гігієнічних норм виробництва, правил пакування та транспортування. Воно може бути непастеризованим, нефільтрованим, але має значно довший термін зберігання. Пиво, яке швидко псується – ознака порушення технологій. Пивовар повинен забезпечувати стерильність виробництва, правильно дозувати природні консерванти: алкоголь, вуглекислий газ з дріжджів, гіркі альфа-кислоти хмелю.

Розливне пиво, в тому числі те, яке позиціонується як "живе", часто маркують як "лагер" або "стаут", але ці терміни не визначені законодавством України, зокрема Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Через відсутність у Законі чітких визначень таких продуктів як "ель", "пері", "сидр", недобросовісні виробники напоїв на розлив, можуть маркувати цими назвами продукти, що не мають жодного стосунку до їх традиційних назв. Нерідко напої, що за старовинною рецептурою отримуються від бродіння яблук або груш, маркуються у розливних торговельних точках як пивні напої. Це є одним з прикладів некоректного маркування, що вводить в оману споживачів та порушує принципи добросовісної конкуренції.

Наслідки прогалин у законодавстві

Цікавість до "крафту" та слідування світовим трендам споживання більш здорових та натуральних продуктів ведуть численних клієнтів до розливних торговельних точок, кількість яких щороку збільшується десь на 20-30 процентів. Основними покупцями у таких закладах стають люди від 25 до 40 років із середнім рівнем доходів.

На даний час законодавством України не зафіксовано мінімальної ціни на пиво. Тому, цей напій, виготовлений у неналежних умовах, і, відповідно, з низькою собівартістю, може бути масово запропонований споживачам за привабливою для них ціною. У той же час, відповідальний виробник не може дозволити собі продавати продукцію за ціною, нижчою за її вищу собівартість, обумовлену дотриманням норм та правил виготовлення напоїв даної категорії.

Деякі ж виробники використовують модні тенденції з метою виправдати досить високі ціни на свою "крафтову" продукцію. Проте, завищена чи занижена ціна на розливне пиво, а наслідки однакові. Недоліки законодавства створюють підвалини не тільки для нечесної конкуренції та введення в оману споживачів, а й передумови для підвищення загрози здоров'ю людей і зниження надходжень коштів до Державного бюджету України.

Як розвиватиметься сегмент розливних торговельних точок

У наведеному раніше дослідженні компанії IRI йдеться про тенденцію до експериментування споживачами з новими напоями, яких раніше не куштували, з продуктами та стравами інших країн. Для того, щоб гідно представити споживачам українське пивоваріння та палітру якісних зброджених напоїв, необхідно внести зміни в українське законодавство. Але не тільки. Культура споживання пива у нашій країні залежить багато в чому і від загальних показників поступу економіки та зростання добробуту споживачів.

Системні кроки до адаптації українського законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів до європейського здійснює Ліга виробників харчових продуктів. Розпочалася підготовча робота виробників пива та інших алкогольних напоїв над пропозиціями щодо внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Йдеться про вкрай важливі вдосконалення, якими будуть визначені терміни "класичний сидр", "сидр", "сидровий напій", "пері", "ель", "лагер", "стаут". Робоча група також пропонує уніфікувати розмір плати за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром, пері та іншими алкогольними напоями на рівні, наприклад, 4500 грн на рік.

Спільна робота ведеться й над пропозиціями, спрямованими на підвищення результативності контролю за якістю, виробництвом і обігом алкогольних, слабоалкогольних та зброджених напоїв з боку контролюючих органів. Йдеться про внесення змін до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин". Зокрема, пропонується чітко визначити, що цей Закон розповсюджується на алкогольні, слабоалкогольні напої, пиво та інші спиртовмісні напої.

Напрацьовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сегменті алкогольних, слабоалкогольних та зброджених напоїв будуть передані на розгляд представників органів законодавчої влади України.

Автор Геннадій Кузнєцов, експерт,
Голова Правління Ліги виробників харчових продуктів