Наразі лише двом командам – Бразилії та Італії – вдалося виграти два Мундіалі поспіль. Натомість решту після тріумфу спіткала своєрідна "чемпіонська" невдача: жодна з інших країн не змогла повторити успіх на наступному турнірі. 24 Канал розповідає, хто ставав жертвами так званого прокляття.
Дивіться також Холодний душ для фаворитів: топ-5 сенсацій на чемпіонатах світу
48 національних збірних, 16 стадіонів і 104 матчі – нас очікує понад місяць боротьби за звання чемпіонів світу. На цьому шляху поряд буде надійний супутник – бренд Coca‑Cola. Компанія є офіційним безалкогольним напоєм Чемпіонату світу з футболу FIFA 2026, однак співпраця насправді триває вже майже п'ять десятиліть. Coca‑Cola – це частина атмосфери, а не просто напій.
Кого спіткав зворотний бік футбольної слави
- Італія
Першою командою, яка не змогла захистити титул, стала Італія. Дворазові переможці Мундіалів (1934 та 1938 років) сенсаційно вилетіли вже на груповому етапі ЧС-1950. Це був перший випадок в історії, коли чинний чемпіон не зумів подолати стартову стадію турніру.
Утім, невдача "Скуадри адзурри" мала трагічне підґрунтя. За рік до світової першості італійський футбол сколихнула авіакатастрофа на пагорбі Суперга. У травні 1949 року літак із гравцями Торіно врізався в базиліку поблизу Турина, забравши життя майже всієї команди, яка на той момент становила основу національної збірної. Згодом країна все ж вирішила спробувати виступити на ЧС, однак через страх перед авіаперельотами спортсмени вирушили до Бразилії морем.
Матч Італії та Північної Македонії у плей-оф відбору на ЧС-2022 / Фото Getty Images
Щоправда, вирішальним для них став уже перший матч. Попри швидкий гол Карлапеллезе на сьомій хвилині, чинні чемпіони поступилися Швеції з рахунком 2:3, дозволивши супернику перехопити ініціативу. У наступному турі шведи розписали нічию з Парагваєм (2:2), зберігши вигідне становище перед завершальними протистояннями. І хоча італійці в останній грі впевнено перемогли парагвайців із рахунком 2:0, цього виявилося замало. У такий спосіб через поразку скандинавам "Скуадра адзурра" втратила шанс на вихід із групи, а основними причинами невдачі стали втрата ключових гравців і втома від морської подорожі.
До слова, ЧС-1950 – не єдиний такий провал в історії Італії. Після перемоги на Мундіалі у 2006 році вона також не змогла вийти з групи на світових першостях у 2010 та 2014 роках. Ба більше, італійці пропустили турніри 2018 та 2022 років, і навіть не змогли кваліфікуватися в цьогорічний.
- Бразилія
Провал Бразилії на ЧС-1966 став справжньою сенсацією. Команда, яка виграла два попередні турніри поспіль, не змогла подолати навіть груповий етап і повторила сумну долю Італії 1950 року.
Розпочали "селесао" перемогою над Болгарією, проте згодом поступилися Угорщині та Португалії, достроково завершивши боротьбу за трофей. Однією з головних причин невдачі називають надзвичайно жорстку гру суперників проти Пеле, лідер команди був змушений виступати з травмою. Розчарований подіями в Англії, після завершення турніру він навіть заявив, що більше ніколи не зіграє на чемпіонаті світу, хоч обіцянка виявилася нетривалою.
Окрім того, Мундіаль 1966 року запам'ятався суперечливим суддівством, через що в країні заговорили про упереджене ставлення до чинних чемпіонів. Додаткового резонансу додав факт, що два матчі бразильців на турнірі обслуговували англійські арбітри.
Пеле святкує перемогу Бразилії на ЧС-1970 / Фото Getty Images
Хай там що, а фіаско змусило команду серйозно перебудуватися. Уже в 1970 році вона повернулася значно сильнішою та втретє виграла титул із легендарним складом.
- Франція
Провал Франції на ЧС-2002 став одним із найбільших розчарувань в історії світових першостей. Переможці домашнього Мундіалю 1998 року та чинні чемпіони Європи (2000) прибули до Японії та Південної Кореї в статусі головних фаворитів, однак їхній похід за другим титулом поспіль завершився ще на груповому етапі.
Неприємності "Ле Блю" розпочалися вже в стартовому матчі, де вони сенсаційно поступилися дебютанту турніру – Сенегалу. Однак після цього зіграли внічию з Уругваєм і програли Данії, посівши останнє місце у своїй групі. Саме так Франція стала першою збірною після Бразилії-1966, яка не змогла подолати груповий етап у статусі чинного чемпіона світу. Окрім того, "триколірні" досі залишаються єдиними володарями Кубка світу, які під час захисту титулу не забили жодного гола.
Зінедін Зідан у складі збірної Франції / Фото Getty Images
Головними причинами фіаско називали травму Зінедіна Зідана, через яку він пропустив дві гри, а також надмірну самовпевненість зіркової команди. Для багатьох уболівальників саме Мундіаль 2002 року став символічним завершенням епохи французького "золотого покоління" 90-х, після чого багато ветеранів скоро завершили кар'єру в збірній.
Цікаво, що після виходу у фінал на ЧС-2006 країна знову не змогла подолати груповий етап на наступному турнірі в ПАР. Утім, у 2018 році "Ле Блю" все ж здобули Кубок світу, а у 2022 році дійшли до фіналу, у якому в серії пенальті поступилися Аргентині.
- Іспанія
У період із 2008 по 2012 рік збірна Іспанії пережила розквіт. Команда, що сповідувала знаменитий стиль "тікі-така", без перебільшень була законодавцем моди гри мільйонів. Покоління Хаві, Андреса Іньєсти, Ікера Касільяса та Серхіо Рамоса створило навколо "червоної фурії" ауру майже непереможної команди.
Однак ЧС-2014 у Бразилії перетворився для іспанців на справжній кошмар. Як і Франція дванадцятьма роками раніше, чинні чемпіони світу та Європи не змогли подолати груповий етап. Справжнім шоком для них став перший матч проти Нідерландів, що завершився поразкою з рахунком 5:1 (у такий спосіб "помаранчеві" взяли переконливий реванш за фінал ЧС-2010, у якому поступилися іспанцям). А от невдача в зустрічі з Чилі в другому турі остаточно перекреслила шанси команди Вісенте дель Боске на вихід до плей-оф. Тож перемога над Австралією в завершальній грі вже не могла змінити ситуацію – "червона фурія" достроково завершила виступ на турнірі.
Вісенте дель Боске / Фото 24 Канал
Провал Іспанії на ЧС-2014 має комплексне пояснення. По-перше, наставник не зміг вчасно оновити склад команди, яка за роки безперервних перемог певною мірою втратила колишній "голод" до трофеїв. По-друге, "тікі-така", що донедавна дозволяла домінувати над суперниками, вже не давала такої переваги, адже вони навчилися ефективно протидіяти такому стилю гри. Урешті-решт, фіаско в Бразилії ознаменувало кінець "золотого покоління" іспанського футболу, після чого збірна впродовж багатьох років перебудовувалася.
- Німеччина
Збірна Німеччини наразі залишається останньою командою, яка провалила чемпіонат світу в статусі чинного чемпіона, й лише цьогоріч зуміла перервати серію невдалих виступів на світових першостях.
Нагадаємо, на ЧС-2014 "Маншафт" Йоахіма Льова здобула свій четвертий Кубок світу, перемігши у фіналі Аргентину. Тож до турніру у 2018 році німці підходили у статусі фаворитів, ба більше, за рік до того вони виграли й Кубок конфедерацій. Однак той Мундіаль став першим великим провалом команди.
Тоні Кроос / Фото Getty Images
Збірна програла Мексиці та Південній Кореї на груповому етапі, тому перемога над Швецією не допомогла уникнути вильоту. Саме так Німеччина вперше у своїй історії не змогла вийти в плей-оф етап чемпіонату світу.
Утім, на цьому проблеми не закінчилися, адже на ЧС-2022 команда вже під наставництвом Гансі Фліка вдруге капітулювала на груповому етапі – спершу поступилася Японії, а потім розділила очки з Іспанією. Перемога над Коста-Рикою в завершальному турі вже не могла виправити ситуацію.
До слова, цьогоріч підопічні Юліана Нагельсманна перервали серію невдач і після перемог над Кюрасао та Кот-д'Івуаром гарантували собі участь у 1/16 фіналу.