Хто оскаржив закон про люстрацію і хоче до нової Ради: "неочікувані" прізвища

4 липня 2019, 21:55
Читать новость на русском

Закон України "Про очищення влади", більш відомий як закон про люстрацію, Рада ухвалила у 2014 році – аби не допустити до влади після Революції Гідності осіб, що були держслужбовцями за режиму Януковича. Однак низка народних депутатів вважають, що цей закон – неконституційний. Хто ці депутати та хто з них бажає залишитися депутатом у Раді нового скликання – з'ясовував 24 канал.

Навіщо прийняли закон про люстрацію?

У тексті закону визначені поняття "очищення влади" й "люстрація" – мовиться про заборону (встановлену законом або судом) певним особам обіймати певні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Читайте також: Загроза скасування закону про "Очищення влади": активісти вийшли на мітинг (фото)

Що це за особи? Це посадовці, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю сприяли узурпації влади президентом Віктором Януковичем, підриву основ національної безпеки і оборони України, порушенням прав і свобод людини. Люстрації підлягають і люди, що мали посади в компартії СРСР, КДБ, комсомольських організаціях союзного чи республіканського рівня тощо.

Важливо, що люстрованими мають бути чиновники, які подаватимуть недостовірну інформацію про майно в деклараціях про доходи, або вартість майна яких буде не відповідати рівню законних доходів за період перебування на посаді. До слова, саме цей пункт викликав особливий резонанс у противників закону.

Яке покарання люстрованим? Це заборона обіймати державні посади протягом 10 років, якщо особа у період з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року хоча б рік обіймала певні державні посади (у законі є перелік). І навіть якщо обіймали менше за рік і не звільнилися за власним бажанням, але в період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 (коли відбувалася Революція Гідності).

Чому оскаржили Закон "Про очищення влади"?

47 народних депутатів Верховної Ради одразу ж після прийняття закону оскаржили його конституційність та намагалися переконати Венеційську комісію, що цей закон порушує права людини. У 2015 році Венеційська комісія підтвердила право країн використовувати процедуру люстрації, але рекомендувала Україні внести правки, бо текст закону містить серйозні недоліки.

Слід бути впевненим, що персона несе індивідуальну відповідальність, а не просто відповідає за те, що була частиною системи,
– так пояснив позицію венеційської комісії її президент Букіккіо.

Від свого імені закон у Конституційному суді оскаржив і Верховний суд України. Мовляв, Закон порушує незалежність і недоторканність суддів. Служба зовнішньої розвідки також звернулася до Конституційного суду України з проханням роз'яснити, чи відповідають Конституції окремі положення закону. Тож подання 47 депутатів було вже третім за ліком, згодом усі три позови об'єднали в одне конституційне провадження.

То хто ж з депутатів вважає закон про люстрацію неконституційним?

Усі депутати Верховної Ради, яким не сподобався Закон України "Про очищення влади" – члени фракцій "Опозиційного блоку", "Відродження" або "Волі народу".

Бойко Юрій Анатолійович
– балотується до ВР як номер 1 у списку "Опозиційна платформа – За життя".

Іоффе Юлій Якович
– балотується до ВР як 12 номер списку.

Рабінович Вадим Зіновійович
– балотується до ВР як 2 номер списку.

Нечаєв Олександр Ігоревич
– у раду 2014 року пройшов 26 номером "Опоблоку", у 2019 наразі не балотується.

Скорик Микола Леонідович
– балотується до ВР як 16 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Мірошниченко Юрій Романович
– балотується до ВР як 41 номер списку.

Дунаєв Сергій Володимирович
– балотується до ВР як 9 номер списку.

Козак Тарас Романович
– балотується до ВР як 10 номер списку.

Львочкіна Юлія Володимирівна
– балотується до ВР як 10 номер списку.

Солод Юрій Васильович
– балотується до ВР у 47 мажоритарному окрузі (Донецька область), член партії "Опозиційна платформа – За життя".

Шуфрич Нестор Іванович
– балотується до ВР як 7 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Звягільський Юхим Леонідович
– не балотується; у 2014 до Ради пройшов як самовисуванець, але був членом "Партії регіонів".

Королевська Наталія Юріївна
– балотується до ВР як 4 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".\

Білий Олексій Петрович
– обраний депутатом у 2014 році від партії "Опозиційний блок", був 5 у списку; у 2019 наразі не балотується.

Мороко Юрій Миколайович
– обраний депутатом у 2014 році від партії "Опозиційний блок", був 19 у списку; у 2019 наразі не балотується.

Шурма Ігор Михайлович
– обраний депутатом у 2014 році від партії "Опозиційний блок", був 27 у списку; у 2019 є 32 у списку цієї ж політсили.

Бакулін Євген Миколайович
– обраний у 2014 році від "Опозиційного блоку" в окрузі 106 (Луганська область); у 2019 наразі не балотується.

Бахтеєва Тетяна Дмитрівна
– балотується до ВР як 26 номер у списку "Опозиційного блоку".

Павленко Юрій Олексійович
– балотується до ВР як 25 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Папієв Михайло Миколайович
– балотується до ВР як 13 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Колєсніков Дмитро Валерійович
– балотується до ВР як 38 номер у списку "Опозиційного блоку".

Сажко Сергій Миколайович
– балотується до ВР у 59 мажоритарному окрузі (Донецька область) як безпартійний.

Добкін Дмитро Маркович
– у 2014 обрався як самовисуванець в Харківській області, 178 округ; у 2019 балотується там же.

Добкін Михайло Маркович
– балотується до ВР як 15 номер у списку "Опозиційного блоку".

Гусак Володимир Георгійович
– балотується до ВР як 19 номер у списку "Опозиційного блоку".

Матвієнков Сергій Анатолійович
– у 2014 обрався як самовисуванець в Маріуполі, був у фракції "Опозиційний блок"; 2019 наразі не балотується.

Воропаєв Юрій Миколайович
– балотується до ВР як 13 номер у списку "Опозиційного блоку".

Долженков Олександр Валерійович
– балотується до ВР як 28 номер у списку "Опозиційного блоку".

Омельянович Денис Сергійович
– 2014 обраний за 49 округом як самовисуванець та член "Партії регіонів", 2019 наразі не балотується.

Шпенов Дмитро Юрійович
– балотується до ВР у 37 мажоритарному окрузі (Дніпропетровська область) як безпартійний.

Німченко Василь Іванович
– балотується до ВР як 6 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Ларін Сергій Миколайович
– балотується до ВР як 8 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Вілкул Олександр Юрійович
– балотується до ВР як 2 номер у списку "Опозиційного блоку".

Льовочкін Сергій Володимирович
– балотується до ВР як 5 номер списку "Опозиційна платформа – За життя".

Мирний Іван Миколайович
– обраний депутатом у 2014 році від партії "Опозиційний блок", був 18 у списку; у 2019 наразі не балотується.

Павлов Костянтин Юрійович
– балотується до ВР у 31 мажоритарному окрузі як член "Опозиційного блоку".

Новинський Вадим Владиславович
– наразі відомо про рішення балотуватися 2019 року в одному з мажоритарних округів.

Мартовицький Артур Володимирович
– балотується до ВР у 36 мажоритарному окрузі (Дніпропетровська область) як безпартійний.

Кісельов Андрій Миколайович
– обраний депутатом у 2014 році від партії "Опозиційний блок", був 17 у списку; у 2019 наразі не балотується.

Гальченко Андрій Володимирович
– балотується до ВР у 32 мажоритарному окрузі (Дніпропетровська область), член "Опозиційного блоку".

Яценко Антон Володимирович
– балотується до ВР у 200 мажоритарному окрузі як безпартійний.

Балицький Євген Віталійович
– балотується до ВР у 80 мажоритарному окрузі (Запорізька область), член "Опозиційного блоку".

Деркач Андрій Леонідович
– у 2014 обраний як безпартійний самовисуванець, був у фракції "Воля народу", у 2019 балотується по тому ж 159 окрузі.

Ківалов Сергій Васильович
– балотується до ВР у 135 мажоритарному окрузі як самовисуванець.

Гєллєр Євгеній Борисович
– балотується до ВР як 12 номер у списку "Опозиційного блоку".

Писаренко Валерій Володимирович
– у 2014 обраний як безпартійний самовисуванець, у 2019 балотується по 168 окрузі (Харків).

Фельдман Олександр Борисович
– балотується до ВР у 174 мажоритарному окрузі як член партії "Наш край".

Більшість із цих людей, що знову балотуються до Ради, враховуючи рейтинг партій та персональний рейтинг в округах згідно із соціологічними дослідженнями, найімовірніше, знову будуть народними депутатами України.

Саме у такому порядку розташовані прізвища підписантів позову (дивіться фото):

Повністю текст подання також доступний:

Що буде, якщо КС визнає закон неконституційним? Повернутися на держпосади зможуть кілька тисяч чиновників, посадовців та правоохоронців часів Януковича, яких звільнили з посад у 2014-2015 роках. Ті, хто причетний до розстрілів Майдану, хто сприяв окупації Росією Криму, Донбасу – зможуть знову бути у владі.