Напередодні Дня Незалежності України 24 Канал розповідає про маловідомі, але геніальні винаходи українців, які отримали міжнародне визнання. Один із них створив полтавець Ігор Ільченко і той у 2022 році потрапив до списку найкращих винаходів року за версією TIME та опинився на обкладинці журналу.
Від 3D-принтера до біонічної руки
Ігор Ільченко навчався у Полтаві, спочатку працював із 3D-друком, а у 2017 році приєднався до команди розробників біонічного протеза, де став головним інженером.
Команда працювала над роботизованим протезом близько двох років, після чого представила перший прототип. Його створили для дівчини з порушенням функцій кінцівки.
Розробку створила команда під керівництвом Дмитра Газди, Анни Белєванцевої та головного інженера Ігоря Ільченка.
Засновники Esper Bionics / Фото з особистого архіву Esper Bionics
У 2019 році проєкт переміг у конкурсі винахідників Vernadsky Challenge, після чого команда отримала інвесторів і можливість продовжити розробку.
Одним із головних результатів стала Esper Hand – легка біонічна рука вагою близько 380 грамів. У ній встановили 24 датчики, які зчитують м'язову активність та сигнали, пов'язані з рухами людини.
Але головна особливість протеза – не просто можливість виконувати рухи. Система зі штучним інтелектом поступово вчиться розпізнавати індивідуальні шаблони рухів конкретного користувача. Тобто людина не просто має пристосуватися до протеза. Навпаки – технологія поступово адаптується до самої людини.
Що може робити "розумна" рука?
Протез має інтуїтивний хват, завдяки якому можна утримувати невеликі предмети – телефон, виделку, зубну щітку та інші речі повсякденного користування.
Заряджається пристрій приблизно так само, як звичайний гаджет. Одного заряду вистачає на день активного використання, а за менш інтенсивного режиму – на кілька днів.
Ільченко разом із колегами розробив MARS – багатосенсорну систему управління, яка розпізнає рухи м'язів і перетворює їх на команди для різних пристроїв, зокрема протезів.
За задумом розробників, така система має допомагати людині самостійно їсти, одягатися та виконувати гігієнічні процедури.
Цікаво, що історія полтавця на цьому не обмежилася протезуванням. Технологію MARS розглядають як універсальну систему, яка потенційно може керувати не лише протезом, а й іншими пристроями.
Світове визнання
Проєкт почав активно розвиватися після того, як у 2019 році команда виграла мільйон гривень у конкурсі інженерних стартапів Vernadsky Challenge.
Тоді Ільченко та його колеги заявляли про мету зробити сучасне протезування більш функціональним і доступним. А вже у 2022 році розробка отримала міжнародне визнання: TIME включив Esper Hand до переліку 200 найкращих винаходів року, а зображення протеза використали для обкладинки спеціального випуску.
Обкладинка присвячена полтавцю / журнал TIME
Для Ільченка це був особливий момент ще й тому, що він працював над технологією, яка має цілком практичну мету – допомагати людям із втраченими кінцівками повертати більше можливостей у повсякденному житті.
Цікаво, що сам винахідник прийшов до інженерії не через класичний шлях технологічної освіти. Він закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, а вже згодом професійно зайнявся розробкою протезів.