Інформаційна війна: яка ситуації у прифронтових районах із українським телебаченням
Українського телебачення немає у всіх прифронтових районах Донбасу. Наші вежі ворог захопив, або вивів з ладу. А ті, що розташовані на окупованій території, транслюють ворожу пропаганду. Її змушені дивитися і жителі вільної України, і наші військові.
Жителька Мар’їнки Аліна Коссе стежить за поверненням Надії Савченко по російському телебаченню. Хоча такий телепродукт жінці не до смаку, – іншого немає. Канали всі або російські, або сепаратистські. Ефір кустарного ТБ заповнений доцільними для інформаційної війни месседжами.
У місті, яке знаходиться на самісінькій лінії фронту, з блакитного екрану розкажуть і про хунту, і про карателів. Вдале поєднання зі снарядами, які щодня літають над домівками людей.
Пані Аліна має міцну проукраїнську позицію. До всього, що бачить по ТБ ставиться критично.
Люди живуть у потрощених снарядами хатах. Тому питання, хто гатить по їхніх будинках – для них стоїть гостро.
До слова, місто Щастя Луганської області, що знаходиться в зоні проведення АТО, повністю забезпечується доступом до українського телебачення.