Нове дослідження показало, що за цією позитивною, на перший погляд, картиною ховається інша тенденція. Рослинність у посушливих районах дедалі сильніше реагує на зміну погоди: у вологі роки вона росте активніше, а в сухі – різкіше втрачає продуктивність.
Це важливо, адже посушливі землі займають близько 40% суші планети й є домом для понад 2 мільярдів людей, зазначає Рhys.
За даними дослідників з Університету Аризони, приблизно 80% таких територій уже демонструють ознаки зростання нестабільності.
Чому Земля зеленішає, якщо клімат стає жорсткішим?
Дослідники проаналізували понад 40 років супутникових спостережень. Вони стежили за показником, який відображає кількість листя й загальну активність рослинності. Загальна картина справді показала озеленення.
Чому земля стає все зеленішою / Фото unsplash
Підвищений рівень CO₂ може допомагати рослинам ефективніше використовувати воду, тому у сприятливі роки вони нарощують більше листя й сильніше розростаються. Проблема починається тоді, коли після вологого року приходить сухий.
Більша рослина потребує більше води та поживних речовин для підтримки свого росту. Якщо наступний сезон виявляється посушливим, ресурсів уже не вистачає, і падіння продуктивності стає сильнішим.
З часом верхня та нижня крайності все більше віддаляються одна від одної. Активність рослинності зростає у вологі роки, але посушливі роки сильніше впливають на рослини,
– стверджує керівниця дослідження Вень Чжан.
Тобто посушливі регіони не просто зеленішають. Вони дедалі сильніше коливаються між періодами дуже активного росту та різких спадів. Дослідники припускають, що така картина може бути пов’язана одночасно з підвищенням CO₂ і мінливістю опадів. Але точний механізм ще потрібно з’ясувати.
Чому вчених турбують ці коливання?
Нестабільність рослинності може мати дуже практичні наслідки. У регіонах, де сільське господарство залежить переважно від дощів, один рік може давати багато рослинної маси, а наступний – значно менше. Це ускладнює планування для фермерів і власників пасовищ, адже вони не можуть точно знати, скільки корму буде доступно наступного сезону.
Різкі коливання продуктивності іноді можуть бути ознакою того, що екосистема поступово втрачає стійкість.
Якщо розглянути безліч різних екологічних систем, їхня продуктивність має тенденцію до коливань безпосередньо перед тим, як відбудуться великі зміни. Це ознака того, що вони перебувають у стресі та втрачають свою стійкість. Можливо, саме це відбувається з посушливими територіями,
– сказав співавтор дослідження Девід Мур.
Ще одна проблема полягає в тому, що сучасні кліматичні моделі майже не бачать цієї нестабільності. Дослідники перевірили 13 провідних глобальних моделей рослинності. Жодна з них не змогла відтворити той рівень щорічних коливань, який показали супутникові дані.
Моделі припускають, що посушливі землі все ще стабільні, і що рослини реагуватимуть на зміни рівня вуглекислого газу та опадів у атмосфері передбачуваним чином. Вони не враховують, як реакції рослин фундаментально змінюються з часом.