Кілька десятиліть тому такі продукти не здавалися особливо дивними. Частина була звичайними напівфабрикатами, інші з'явилися завдяки новим для того часу технологіям або спробам використати незвичну сировину.
Сьогодні самі чай, плавлений сир чи заварний крем нікуди не зникли. Зникли або стали рідкісними передусім їхні старі формати, які добре пам'ятають люди, що застали радянські магазини. Серед них є і продукт, який свого часу довелося буквально вчити людей їсти – паста з антарктичного криля.
Які продукти сьогодні важко уявити на полиці магазину?
- Фруктовий чай у брикетах
Замість пакетика або коробки з листовим чаєм покупець отримував твердий пресований брикет. Його потрібно було розламати, залити гарячою водою й заварити. Але в дитячій версії інструкція часто ставала зайвою. Солодкі пресовані шматочки просто гризли сухими – приблизно так само, як інші концентрати в брикетах. Саме формат такого чаю майже зник із масового продажу.
Сучасний вибір фруктових і трав'яних напоїв величезний, але тверда плитка, від якої перед заварюванням треба було відламати шматок, перетворилася радше на предмет ностальгії.
- М'ясний хліб
Назва могла збити з пантелику навіть сучасного покупця: хліба у звичному розумінні в ньому не було. За технологією продукт був близьким до ковбасних виробів. М'ясну масу вкладали у форми й запікали, тому зовні утворювалася скоринка, а сам виріб справді нагадував буханку. У СРСР існувало одразу кілька різновидів м'ясного хліба – зокрема "Любительський", "Ветчинний", "Гов'яжий" та "Окремий".
Для їхнього виробництва використовували фарш, подібний до сировини для варених ковбас. Сам продукт не зник безслідно – м'ясні хліби й сьогодні виробляють у різних країнах. Однак для пересічного покупця в Україні це вже точно не настільки звична категорія, як ковбаса чи шинка.
Так виглядав чай у брикетах / Фото Pixabay
- Заварний крем у брикеті
Ще один продукт виглядав майже як велика солодка плитка. Насправді це був концентрат, із якого вдома потрібно було приготувати заварний крем. У радянських кулінарних збірниках навіть наводили стандартну пропорцію: приблизно 50 грамів брикету розводили водою і варили кілька хвилин. Та до каструлі концентрат доходив не завжди. Його, як і фруктові брикети, часто їли сухим – просто відламуючи шматочки.
Зараз сухі суміші для кремів залишилися, але переважно мають зовсім інший вигляд – це порошки у пакетах. Твердий брусок став рідкістю.
Які радянські продукти з'явилися завдяки незвичайній сировині та упаковці?
- Паста з антарктичного криля
Її історія взагалі починалася не з полиці гастроному, а з океанських експедицій. У 1960-х роках у СРСР почали активно освоювати промисловий вилов антарктичного криля – невеликих ракоподібних, які живуть величезними скупченнями.
У 1966 році фахівці Всесоюзного науково-дослідного інституту рибного господарства й океанографії розробили білкову пасту "Океан". У продаж дослідна партія потрапила на початку 1970-х, але покупці спершу поставилися до незнайомої їжі прохолодно. Людям доводилося пояснювати, що з нею взагалі робити, тому продукт рекламували через дегустації та рецепти.
Пасту використовували для закусок, салатів та інших страв. Згодом для неї навіть затвердили окремий державний стандарт: ГОСТ 24645-81 визначав "Океан" як заморожену білкову пасту з криля.
Масовий радянський формат "Океану" зник разом зі змінами в рибній промисловості та ринку після розпаду СРСР. Продукти з криля існують і зараз, але та сама паста вже не є звичною частиною повсякденного асортименту.
- Плавлений сир у тюбиках
Плавлений сир у СРСР виробляли ще з 1930-х років, а пізніше асортимент значно розширився. Разом із ним експериментували й з упаковкою. У 1956 році Московський завод плавлених сирів, наприклад, розробив сир "Московський" із копченою оселедцевою добавкою саме в тубах. Пізніше в такому форматі продавали й інші пастоподібні плавлені сири.
Тюбик мав очевидну перевагу: м'який сир можна було видавлювати просто на хліб або їсти без додаткового посуду. Для дітей сама упаковка нерідко була не менш цікавою за її вміст. Втім, говорити, що сир у тюбиках зник назавжди, було б неправильно.
Такий формат і сьогодні трапляється навіть в Україні, хоча вже значно поступається пластиковим ванночкам, порційним упаковкам і звичним сиркам у фользі.
- Китові консерви
Сьогодні банка з написом "м'ясо китове" виглядала б майже нереально. У СРСР це був цілком офіційний продукт, причому існувало одразу кілька варіантів: тушковане китове м'ясо, натуральне, з додаванням олії та навіть закусочний фарш.
У переліку продукції Міністерства рибного господарства СРСР за 1984 рік окремо фігурували "м'ясо китове тушковане", "м'ясо китове натуральне", "м'ясо китове закусочне" та "фарш китовий закусочний". Ще раніше з китового м'яса робили навіть напівкопчену ковбасу.
Причиною зникнення такого продукту стала не зміна смаків покупців. До другої половини XX століття китобійний промисел настільки скоротив чисельність багатьох популяцій китів, що 1982 року Міжнародна китобійна комісія ухвалила мораторій на комерційний промисел, який повністю набув чинності з 1986 року.
- "Кава" з жолудів, ячменю та цикорію
На пачці могло бути написано "кавовий напій", хоча кавових зерен усередині іноді не було взагалі. Радянський товарний словник 1958 року описував цілу категорію кавозамінників. Для них використовували ячмінь, овес, пшеницю, жито, цикорій, сою, жолуді, каштани, кедрові горіхи й навіть насіння абрикосів та інших кісточкових плодів.
Частину сумішей робили з додаванням натуральної кави, а частину – повністю без неї. Назви теж були окремими: "Жолудевий", "Солодовий", "Ячмінний любительський", "Здоров'я", "Піонерський", "Спортивний", "Турист". У тому ж довіднику для жолудевого напою навіть окремо зазначали різко виражений в'яжучий смак, а для суміші ячменю з цикорієм – сильну гіркоту.
Цикорій та ячмінні напої нікуди не зникли й сьогодні, але така масова категорія сумішей, де "каву" робили з жолудів, каштанів, злаків і фруктових кісточок, для звичайного супермаркету вже виглядає незвично.
- Борщ у консервній банці
У банку в СРСР закривали не тільки тушковане м'ясо або рибу. Промисловість випускала готові обідні консерви – від розсольнику та буряківника до кількох різновидів борщу. У товарному словнику 1958 року серед офіційного асортименту згадували борщ зі свіжою капустою, вегетаріанський борщ, м'ясний борщ, український борщ із м'ясом, борщ із квашеною капустою, зелений суп, розсольник та інші перші страви.