Торт, який колись везли з Тарнополя як гостинець: як Тернопіль повернув свою солодку традицію

Готового рецепта з точно відміряними грамами, який просто знайшли в старій книзі й повторили через сто років, у відкритих джерелах немає. Сучасний торт відтворювали за спогадами про старі тернопільські десерти, розповідями місцевих жителів і довгими експериментами кондитерки. Назву "Тернопільський" для міського торта, як з'ясовується, намагалися використати й раніше – щонайменше у 2003 році.

Який торт їли у старому Тернополі?

В основі нинішньої версії – горіховий торт, який пов'язують із довоєнними кулінарними традиціями міста. Тернопільська краєзнавиця та гастрогід Оксана Ленчук розповідала, що приблизно сто років тому горіхові торти були звичною святковою випічкою. Їх подавали на Різдво, Великдень та іменини. Такі десерти готували не лише на Тернопільщині – горіхові торти були відомі й в інших регіонах України, однак місцевий варіант запам'ятався поєднанням горіхів, кави та легких ромових нот.

Такий смачний торт / Фото Терен

З випіканням пов'язували й окремі домашні правила. За переказами, коли коржі стояли в печі, господині намагалися не створювати протягів і не гримати дверима, щоб тісто не опало. Сам торт був достатньо цінним гостинцем, щоб його або хоча б шматок везли з міста додому. Саме з цією традицією нині пов'язують назву "Вітання з Тарнополя". Однак тут варто провести межу між родинною пам'яттю та документованим рецептом.

Публічних архівних матеріалів, які дозволяли б відтворити один конкретний "Тарнопільський торт" початку XX століття з точною рецептурою, наразі немає. Тому сучасна версія – це радше реконструкція характерного для міста смаку, а не буквальне копіювання однієї старої технологічної карти.

Як відтворювали торт, якщо точного рецепта не було?

До сучасної версії повернулися в межах проєкту "Смачний Тернопіль", який займається локальною гастрономічною спадщиною. Кондитерка Ірина Шевчук почала працювати над тортом у березні 2025 року. Один із головних способів пошуку виявився незвичним: вона розпитувала відвідувачів, які десерти вони пам'ятають із дитинства і з якими смаками в них асоціюється Тернопіль.

Поступово повторювалися ті самі орієнтири – горіхи, кава, просочені коржі й невелика кількість крему. Далі почалися вже кондитерські експерименти. Змінювали висоту коржів, їхні пропорції, кількість просочення та крему. Готові варіанти куштували й коригували, доки не зупинилися на поєднанні, яке нагадувало учасникам дегустацій знайомі з дитинства десерти. 16 вересня 2025 року торт представили у Тернополі.

Основою стали горіхові коржі, кавово-ромове просочення та масляний крем. Одна з тернополянок, яка прийшла на дегустацію, описувала смак як знайомий із дитинства, хоча й не могла пригадати конкретний десерт. Найвиразніше їй запам'яталися горіхи. Така реакція добре пояснює сам принцип, за яким створювали нову версію: відновлювали не точний виріб одного кондитера, а смакову пам'ять про місцеву випічку.

Чому торт схожий на стару посилку?

Ідею гостинця перенесли й на оформлення. Торт прикрасили елементами, пов'язаними з Тернополем: старими зображеннями міста, квіткою терену та декоративним ключем. Його продають у коробці, стилізованій під поштове відправлення, на якій можна написати ім'я одержувача й відправника.

Усередину також кладуть лист-вітання. Так сучасне оформлення продовжує стару історію про шматок торта, який везли з міста як гостинець. У вересні 2025 року міський туристично-інформаційний центр уже включав дегустацію "Вітання з Тарнополя" до туристичних екскурсій містом.