Минулого тижня кровожерна російська блогосфера неймовірно зраділа та почала писати радісні звіти про те, що в Курській області нібито було збито український "Байрактар". Щоправда, доволі швидко з'ясувалося, що цей БпЛА зовсім не український, і геть не "Байрактар". Що ж це було?
На кадрах, що оперативно злили в мережу, чітко видно, що в Росії впав іранський дрон Qods Mohajer-6, який окупанти отримали від союзників з Тегерану.
Військові експерти помітили на дроні цікаві обвіси, а саме – новітні іранські керовані авіабомби Qaem-5 ("Каїм-5"), що були розроблені лише в серпні 2019 року. Вочевидь ці боєприпаси мали атакувати Сумську область, яка межує з Курщиною. Проте, чи то техніка підвела, чи то криві руки операторів приземлили іранський дрон на безлюдне російське поле.
24 Канал розповідає, що відомо про іранські бомби та чим вони загрожують Україні.
Читайте також Іран поставив Росії нові авіабомби для ударів по Україні: у Bild розкрили деталі
Падіння іранського безпілотника в Курській області Росії: дивіться відео
Журналісти-розслідувачі зацікавились іранською бомбою, а оглядач німецького видання Bild Юліан Рьопке навіть заявив, що це фактичний дебют Qaem-5.
Насправді це не зовсім так, Росія почала використовувати Mohajer-6 з бомбами Qaem-5 навіть раніше за "Шахеди" – ще восени 2022 року, проте не масштабувала цей досвід. Нині ситуація може змінитися й іранські бомби можуть стати проблемою.
Безпілотник Mohajer-6 з бомбами Qaem-5
Що відомо про іранські авіабомби Qaem-5
Іран – тоталітарна та закрита держава, що не полюбляє ділитися власними секретами, особливо воєнними. Тому всі зацікавлені або мають довіритись тому, що дозволяють повідомити виробники, або ж самі їх розкривати.
Саме так зробили українці, коли 23 вересня 2022 року за допомогою РЕБ "посадили" в морі, неподалік Одеси, іранський дрон Mohajer-6.
Перехоплений іранський багатоцільовий ударний БпЛА Mohajer-6:
Цінна здобич розкрила чимало таємниць та багато чого розповіла експертам. Зокрема, на борту була неушкоджена бомба Qaem-5.
Трофейна Qaem-5 вже у 2022 році опинилася під українськими мікроскопами / Фото Defence Express
Аналіз знахідки показав, що вона має телевізійне наведення. Значна частина "начинки" бомби та її носія – санкційні товари (нагадаємо, що Іран – срібний рекордсмен за кількістю накладених на нього санкцій).
Також встановлено, що на носії бомб Qaem-5 – дроні Mohajer-6, стоїть австрійський двигун Rotax 914, який використовується для цивільних технологій, але заборонений для продажу терористам.
Qaem-5 – відомі характеристики
- виробник – Іран;
- на озброєнні – з серпня 2019 року;
- клас – "повітря – земля";
- заявлена дальність польоту – до 40 кілометрів;
- мінімальна експлуатаційна висота – близько 3 кілометрів;
- носій бомби – БпЛА Hamaseh і Mohajer-6 (максимальна злітна маса – 600 кілограмів, розмах крил – 10 метрів, максимальна швидкість – 200 кілометрів на годину).
Приземлений Силам оборони іранський безпілотник / Фото Defence Express
Чому Росія повертається до використання іранських бомб
Вдале раннє полювання на Mohajer-6 восени 2022 року, схоже, налякало росіян, які припустили, що українці після того, як отримали неушкоджений трофейний дрон, змогли викрити всі таємниці іранської зброї й тепер зможуть ефективно перехоплювати бомби. Тому дрон використовували не як ударний, а як розвідувальний.
Qaem-5 на зброярській виставці / Фото іранських ЗМІ
Нині ж Росія вирішила повернутися до використання Qaem-5 (і знову ж таки не надто вдало), бо повільність носія боєприпасу та малий радіус дії роблять їх легкими цілями.
Інше пояснення нової появи Qaem-5: росіяни раніше мали обмежену кількість (бо товар цей штучний), а нині отримали нову партію. Або ж не мали потреби у використанні Qaem-5, бо мають широку номенклатуру власних КАБів.
Вони настільки ж руйнівні, наскільки ж і неточні. Згадаймо хоча б нещодавній випадок у Бєлгороді, де на початку травня у чергової бомби не розкрилися крильця. Бомба впала на житловий будинок і вбила 15 людей. Можливо, це змусило росіян переглянути практику застосування своїх КАБів і дати зелене світло іранським боєприпасам. Але знову "щось" пішло не так.
У будь-якому разі Сили оборони України мають бути готовими до іранських сюрпризів.