Історію новорічних іграшок презентували в Ужгороді
Звичай прикрашати ялинку прийшов із заходу у XVI столітті. На Закарпатті популярність отримав в 30-40-х роках ХХ століття. Саме іграшки цієї епохи в інтер’єрі виставки найцінніші.
“Їх залишилося дуже мало. Вважається, що ялинкові іграшки до 1966 року - це вже антикваріат. А іграшки 30-40-х років знайти вже дуже важко. Склярусні іграшки зародилися в Тюрингії. Взагалі новорічна ялинка й новорічні іграшки пішли з Німеччини”, - розповіла завідувач науково-освітнім відділом Закарпатського краєзнавчого музею Ольга Бугір.
Усе, що пережила країна в ту чи іншу епоху, відображається в ялинкових прикрасах. До 50-х років домінувала атрибутика у вигляді зірок, серпів та молотів. Космічна тематика стала домінантою в епоху Юрія Гагаріна. А от коли країну охопив дефіцит продуктів - радянські фабрики виготовляли тисячами іграшки у вигляді овочів та фруктів.
“Є новорічні іграшки. Насамперед, це коронки зі скла, прикраси, які ми носили ще в садочку. Ну і, звичайно, ялинкові прикраси: яблучка, огірочки і тому подібне”, - каже відвідувач виставки Ольга Донецька.
Новорічна атрибутика XXI століття - це здебільшого модерн. Прикрашають, як правило, не тільки ялинку, а й всю кімнату в одному стилі.
Жанна Зимокосова бачить святкову оселю, прикрашену модними вже кілька сезонів ведмедями-тедді. Виготовлені вони всі вручну.
“Ведмеді затягують. Навіть ті, хто роблять текстильних ляльок, наприклад, або ж художники, вони один раз пробують пошити ведмедя і якась магія відбувається - ведмеді захоплюють, і тому в колекції переважають ведмеді”, - вважає автор ляльок-ведмедів Жанна Зимокосова.
Сучасні новорічні іграшки - це витвір фантазії їх авторів. Жодних законів тут нема. Єдине, на що все таки звертають увагу, це на символи року, що настає. Якщо вірити астрологам, то 2012-й треба зустрічати із прикрасами трьох кольорових гам: золотого, срібного та білого.