Київська влада виділила 11 млн. грн. на будівництво храму

Питання у порядку денному не було, а саме рішення ухвалювали "з голосу", - стверджує депутат Київради Наталя Новак - її фракція голосувала "проти".

”Бюджетний кодекс передбачає, що ми маємо право фінансувати бюджетні установи, організації. Церква є небюджетною установою, яка не належить до бюджетних установ і тому ми вважаємо, що це нецільове використання коштів”, - каже заст. голови фракції "Блок Кличка" в Київраді Наталя Новак.

Самі ж засновники називають майбутній собор "Софією Київською XXI-століття". 120-метрів заввишки, він стане одним з найвищих православних храмів у світі. Довкола основної культової спороди розмістять духовницько-просвітницький центр, виставкову залу, конференц-залу, кінотеатр, паркінг.

”Це для нас була несподіванка і радість певна. Але коли ми вже почали розбиратися в деталях, з'ясувалося, що кошти виділяються не церкві, а на вирішення питання з комунікаціями в районі. З тепломережами, з каналізацією. Це також пов'язано з будівництвом. Бо на ці мережі буде нагрузка, певне навантаження і з кафедрального собору”, - каже ключар Свято-Воскресенського кафедрального собору протоієрей Георгій Коваленко.

Водночас, релігієзнавці критикують депутатів: мовляв, своїми діями ті лише посилюють розкол між Автокефальною церквою, Київським та Московським патріархатами.

”Цей храм міг би примирити православних в Україні, якщо б Київрада фінансувала б і Київський патріархат. І щоб фінансування Московського патріархату, виділення земельних ділянок, інші преференції не були б однобокими”, - каже релігієзнавець Віктор Єленський.

Під найбільший храм Української православної церкви Московського патріархату Київрада виділила площу у майже 4 гектара. Сам кафедральний собор розраховано на 5 тис. прихожан, конференц-зал - на 1000 місць, а гостьовий паркінг на 125 автомобілів.