"Показник захворюваності знизився": розбираємось чи дійсно так

На зображенні – заголовки медіа, які радісно сповіщають про те, що захворюваність на COVID-19 знизилася вперше за кілька днів! В чому проблема? Такі заголовки та новини створюють хибне відчуття, що начебто все нормально, хоча насправді це не так. Здебільшого вони з'являються після вихідних, коли більшість лабораторій працюють не на повну потужність чи мають вихідні, а люди менше звертаються за медичною допомогою.

Чому такі заголовки не треба писати? / Графіка з фейсбук-сторінки Уляни Супрун

Читайте також Нинішні карантинні обмеження не стримають COVID-19: чи варто повертати жорсткий карантин

Чи зменшується кількість хворих на COVID-19: спойлер – ні!

Погляньмо на статистику по кількості кейсів COVID-19 від початку жовтня і до сьогодні. Дуже помітна тенденція, що у неділю та понеділок кількість випадків зменшується у порівнянні зі статистикою на тижні. Важливо взяти до уваги, що в неділю ми отримуємо кейси за суботу, а в понеділок – за неділю.

Ось приклади того, як зменшується кількість хворих після вихідних:

• Перший тиждень жовтня.

Середина тижня: три дні поспіль фіксується рекордна кількість випадків: 1 жовтня – 4069, 2 – 4633, 3 – 4661. Лабораторії встигають опрацювати більше зразків саме в робочі дні.

Дані під кінець тижня: 4 жовтня (неділя) – 3774, 5 жовтня (понеділок) – 4348. Без рекордів, кількість випадків нижче, ніж на тижні.

• Другий тиждень жовтня.

Середина тижня: знову три дні поспіль найвища кількість випадків: 7 жовтня – 4753, 8 жовтня – 5397, 9 жовтня – 5804.

Під кінець тижня: 11 жовтня (неділя) – 4768, 12 жовтня (понеділок) – 4420. Знову зниження.

• Третій тиждень жовтня.

Середина тижня – знову рекорди: 16 жовтня – 5992, 17 – 6410.

Під кінець тижня: 18 жовтня (неділя) – 4766, 19 (понеділок) – 5469

• Четвертий тиждень жовтня.

Знову посеред тижня рекордна кількість виявлених випадків три дні поспіль: 21 жовтня – 6719, 22 – 7053, 23 – 7513.

Далі знову спад, прикладом чого є дані за вчора, оприлюднені сьогодні – 25 жовтня (неділя) – 5426. Навіть достатньо порівняти показник за 23 і 25 жовтня – різниця у понад 2 тисячі кейсів.

Така тенденція спостерігалася і в попередні місяці. Вона не показує абсолютно нічого, що вказує на ефективність лабораторної системи чи інших дій, спрямованих на зменшення захворюваності на COVID-19. Не можна робити жодних адекватних висновків з цієї статистики, окрім констатації факту, що після вихідних ми маємо меншу кількість випадків через особливості роботи лабораторій. Це все.

Зверніть увагу! Вакцинація від грипу під час COVID-19: можна чи ні?

На що треба дивитися, аби зрозуміти, що відбувається з тестами?

Один з важливих індикаторів – відсоток позитивних тестів ("percent positive rate") або коефіцієнт позитивності. Він позначає частку тестів, що показали позитивний результат від загальної кількості проведених тестів.

Відсоток позитивних тестів буде високим у випадку, якщо загальна кількість тестів, які проводяться в країні, є низькою. Також високі показники коефіцієнту позитивності вказують на те, що найбільш ймовірно, у громаді значно більше інфікованих, ніж встигає виявити система тестування. Тобто темпи передачі швидкі, ризики інфікування високі, кількість тестів, аби це попередити, – низька.

Що менше показник позитивності тестів, то краще. ВООЗ визначає коефіцієнт позитивності у 5% та нижче нормальним. Вище за 5% вже свідчить про проблему.

Що з цим в Україні?

Ситуація невтішна.

Почнемо з того, що в нас досі роблять мало тестів ПЛР – найменше з усіх країн Європи та інших країн, які аналогічні за розмірами та кількістю населення. На сайті Центру громадського здоров'я України можна побачити скільки тестів було зроблено за останній тиждень та за попередні місяці, зокрема.

При середніх обсягах тестування у 30 тисяч тестів на день, відсоток позитивних тестів коливається на рівні 15-20%, інколи навіть стає вище. Це дуже і дуже багато. І свідчить про те, що ми не просто не встигаємо. Ми випускаємо з уваги тисячі інфікованих людей, яких взагалі не виявляє система. Нам треба робити в десятки разів більше тестів, аби мати реальну картину поширення вірусу.

Ще один важливий показник – кількість необроблених тестів. Це ті зразки, які не встигає опрацювати лабораторія за день. Очевидно, що ці залишки тестів накопичуються, разом з цим зростає тривалість очікування пацієнтів на результат. Побачити показник кількості таких тестів можна також в цих таблицях ЦГЗ (колонка "Кількість не протестованих зразків, що залишаються в лабораторії").

Важливо! Важка зима в умовах COVID-19: чому Європа і США програють у боротьбі з вірусом

В деяких лабораторіях кількість накопичених зразків складає від кількох сотень до тисячі, що в залежності від спроможності лабораторії, створює затримки з обробкою тестів у кілька днів чи тижнів. Знову ж таки, система не встигає вчасно виявляти хворих, при цьому буквально захлинається від кількості зразків, які ще треба обробити.

Писати про те, що "добовий показник захворюваності опустився нижче 6000 вперше за шість днів" – непрофесійно та безвідповідально.

Прошу медіа звертати більше уваги на факти та дивитися на ситуацію системно, а не писати безсенсові заголовки, які можуть створювати ілюзію безпеки чи поліпшення ситуації з COVID-19. Бо це не так.