Щось пішло не так, системи дали збій - і вони безпомічні в металевому саркофазі на дні океану. Відтак кожен підводник повинен знати як діє система життєзабезпечення на субмарині і як діяти йому, аби вижити.
Часто помічним стає рятувальний костюм. Він виконаний зі спеціальних уретанових матеріалів. Зовнішній водонепроникний шар має чудову обтічність, а внутрішній оброблений спеціальним розчином для швидкого одягання. Подвійна тканина забезпечує хорошу теплоізоляцію навіть у крижаній воді. Головною у костюмі є система подачі повітря. Вона рівномірно розподіляє кисень на всі стадії порятунку. Втім покладатися на рятувальний костюм можна лише якщо аварія трапилася на мілководді.
Враховуючи те, що сучасні військові субмарини занурюються на півкілометра і більше - марно сподіватися на порятунок в такому костюмі. На такій глибині перше, що потрібно - грамотно розподілити споживання кисню, а далі чекати і сподіватись на оперативну реакцію підводних рятувальних човнів.
Коли виникає позаштатна ситуація, цей човен повинен бути на місці пригоди максимум через 56 годин. Він повинен налагодити зв'язок з потерпілими, оцінити збитки і розпочати рятувальну операцію. Тривати вона повинна не більше 18 годин. Рятувальний човен стикується з затонулим і через аварійний шлюз дістається до команди. Увесь екіпаж транспортують на поверхню групами по 15 осіб. Якщо рятувальники діють за планом і їм нічого не заважає, порятунок гарантовано усім.