Кукурудзяне свято

У місцевій кухні кукурудза традиційно - один із найважливіших харчів. “Мелай” - так називають кукурудзу-годувальницю в регіоні. Місцеві господині славляться мелайними рецептами.Наталя (господиня): “Страв є багато. Це робляться голубці із кукурудзяної крупи. Кукурудзяна крупа відбирається, щоб була гарна, висушується, мелеться, потім із свинячого фаршу робляться голубці, як усі голубці. Тільки із кукурудзяної крупи”.Марта (господиня): “Із крупи ми готуємо, в першу чергу, голубці. А ще вона йде на мелайний - кукурудзяний - хліб. З борошна варимо пуліско, тобто кулешу. І, звичайно, токан. Робимо з усілякими добавками - з гусячою печінкою, з куркою, з молоком, з сиром і навіть із лекваром - сливовим повидлом”.Господиня пані Ілона доводить: головна закарпатська годувальниця - не лише для їстівних цілей. Жінка плете із кукурудзяного листя кошики і ляльки. Каже, навчилася від бабусі ще дитиною, але по-справжньому захопилася уже дорослою. Адже тут треба не тільки вправних рук. Але й терпіння. І - півгодини роботи для кожної ляльки.Ілона (господиня): “Отак із листочка робимо голову. Оце – голова, а оце будуть руки. Потім ми вдягнемо ляльку і зробимо волосся. Я використовую тільки кукурудзяне листя... От обриваю листочки і цим зав'язую... Це не дуже складно робити. Просто треба терпіння”.А от наступне кукурудзяне пригощання готується надзвичайно швидко. На вогні із особливих зерен робили відповідник імпортного попкорну - повітряну кукурудзу, або, як кажуть місцеві, “поттогаттот кукоріцо”.Кукурудзяний фестиваль з фольклорний присмаком на Закарпатті провели вперше. Але дуже схоже на те, що мелайне свято цілком може стати традиційним.