Серед невинно вбитих – євреї та роми, які мешкали у столиці, українська інтелігенція, військовополонені та навіть ті, хто лікувався у психіатричній лікарні. Словом, всі, кого окупанти вважали своїми ворогами.
Читайте також: Кияни вшановують пам'ять невинно розстріляних у Бабиному Яру: фото та відео
Трагедії передували вибухи на Хрещатику 24 вересня. Відступаючи, совєти підірвали головну вулицю, а німці звинуватили у всьому євреїв, аби виправдати їх масове знищення. Тоді увесь Київ обклеїли оголошеннями: "Наказується всім жидам міста Києва й околиць зібратись 29 вересня 1941 року о 8:00 годині ранку."
Євреї послухались, бо були певні що їх відправлятимуть у Палестину. На перетині вулиць вулиці Мельника і Дегтярівської їх зібралося понад 30 тисяч. Німці були шоковані, бо розраховували на 5 – 6 тисяч, як у Кам'янець-Подільському, Житомирі, Бердичеві та Білій Церкві й планували швидко впоратися. Та розстріли тривали увесь день. 29 вересня у ровах Бабиного Яру знайшли свою смерть 22 тисячі євреїв, ще понад 10 – наступного дня.
Потягом 29 – 30 вересня 1941 року розстріляли 34 тисячі євреїв
Найбільше серед загиблих було старих людей, жінок та дітей. Як кажуть історики, це, напевно, найбільша у Європі братська дитяча могила, адже у Бабиному Яру розстріляли 15 тисяч дітей.
Та євреї не єдині, кого розстрілювали у Бабиному Яру. У 1941 – 1943 роках він став братською могилою для тисяч радянських військовополонених, комуністів, циган та українських націоналістів. Зокрема, у лютому 1942 тут розстріли відому поетесу та діячку ОУН Олену Телігу.
Відступаючи, німці ретельно знищували докази своїх злочинів. Вони змушували в'язнів викопувати та спалювати тіла. Радянська влада теж не воліла розповідати про це місце. Трагедія 1961 року, коли селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку, буквально змив пам'ять про проведені тут масові розстріли.
Дивіться відео: що відомо про Куренівську трагедію
І хоч нині це – територія національного історико-меморіального заповідника, меморіального комплексу тут і досі немає. За п'ять років там має з'явитися багатофункціональним музей, запевнив керівник організації, яка працює над створенням Меморіального центру Голокосту. Вони вже провели архітектурний конкурс:
Два тижні тому ми отримали переможця. Це австрійська компанія з Відня,
– пояснив гендиректор Меморіального центру Геннадій Вербиленко.
Проєкт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"
Щоправда, в інституті історії цей проєкт називають "спробою приватної меморіалізації Бабиного Яру". Мовляв, цього прагнуть олігархи Фукс, Фрідман, Хан і Пінчук, які його фінансують. У історика Віталія Нахмановича до проєкту чимало претензій і вони, каже, обґрунтовані. Мовляв концепція фактично викидає з Бабиного Яру всі не єврейські жертви. Він переконаний, що будівництво має відбуватися на місці колишнього єврейського цвинтаря.
Як виглядатиме Меморіальний центр Голокосту у Києві – дивіться тут.
Геннадій Вербиленко не приховує: олігархи проєкт фінансують, але лише частково. Більше розраховують на фінансову підтримку іноземних донорів, зокрема діаспори у США.
Ми взяли на себе зобов'язання огородити цю територію, зробити там ландшафтний дизайн,
– наголосив Вербиленко.
Проте, фахівці Інституту історії та приватного проєкту сходяться в одному: доля майбутнього меморіального комплексу залежить від позиції перших осіб держави та національної політики історичної пам'яті.