Латвійське диво: чого досягла країна за 10 років у ЄС

16 вересня 2014, 22:15
Читать новость на русском

Вони першими з республік СРСР проголосили Незалежність і першими офіційно вийшли зі складу імперії. Країни Балтії – Латвія, Литва, Естонія. Президент України Петро Порошенко називає їх одними з найнадійніших союзників на шляху до Євроінтеграції. Україна тільки ратифікувала Угоду про асоціацію. А держави Балтії вже 10 років в Євросоюзі. Як живеться Латвії в ЄС, ми побачили на власні очі.


Рига – культурна столиця Європи 2014 року

Рига – місто порівняно невелике, камерне, з населенням 700 тисяч. У 2014 Ригу офіційно визнали культурною столицею Європи. Статус надають на рік, одночасно двом містам країн-членів Євросоюзу. Столиця Латвії ділить його зі швецьким містечком Умео.

З 2004 року ми в Євросоюзі, 10 років минуло. Але якогось рівня досягли і такою складовою як культурна столиця Європи теж можемо себе показати, – говорить надзвичайний та повноважний посол Латвії в Україні Аргіта Даудзе.

У програмі "Рига-2014" – понад 200 заходів

У рамках програми запланували 200 заходів, кілька тематичних ліній, які розповідають не лише про мистецтво, але про історію країни з усіма її успіхами і трагедіями.

Почалося це на початку року з дуже прекрасної акції, коли книги зі старої бібліотеки національної по ланцюгу з рук у руки передавалися в нову бібліотеку в січні при великому морозі, більш 20 градусів. Як от балтійський шлях 25 років тому. Так цього року символічні книги, – розповіла Аргіта Даудзе.

Балтійський протест – найбільший протест СРСР

"Балтійський шлях" називають найбільшим протестом у СРСР. 23 серпня 1989 року у ланцюг єдності, який пройшов через Латвію, Литву та Естонію, вишикувалось близько двох мільйонів осіб. Довжина живого ланцюга сягнула 600 кілометрів. Через півроку країни Балтії відділилися від Радянського Союзу.

На конференції з нагоди 25-річчя "Балтійського шляху", яка також відбувалася в рамках програми "Риги-2014", гості уважно слухали доповіді учасників з України. Через 23 роки після розвалу радянської імперії, світ знову перед загрозою тоталітаризму. Ситуація на сході України для Латвії, яка має потужну російську громаду, також привід бути напоготові.

Зараз в Латвії живе близько двох мільйонів осіб. З них близько 300 тисяч "негромадян". Негромадяни – не обов'язково іммігранти. Ці люди могли народитися і вирости в Латвії, просто не склали іспит на громадянство. Його, на відміну від України, тут не дарують.

Громадянство – це індивідувальний вибір. Є процедура яким чином стати, ті ж натуралізації, здати екзамен з історії та мови. Це обов'язково тим, які приїхали в Латвію, їх предки після 40 року, після окупації, – розповіла надзвичайний та повноважний посол Латвії в Україні.

Тетяна Лазда виросла у Сумах, вчилась у Львові, вже тридцять років живе у Латвії. Жінка складала екзамен з історії та мови і є повноправною громадянкою Латвії. Своєї батьківщини не забуває. У містечку Єлгава керує українським товариством "Джерело", навчає дітей української мови та традицій.

Під час подій на майдані у Латвії відбувались місцеві майдани

Під час подій на київському майдані збирала місцеві майдани в Латвії.

Робочий кабінет український центр ділить із аналогічною білоруською громадою. Каже, живуть дружно. На жаль, не з усіма місцевими українцями вдається так налагодити спільну мову. 45-тисячна громада українців Латвії, каже Тетяна Лазда, розділилась.

Правду казати? Ну спочатку ми трохи то не дуже оголошували, але Українська громада Латвії у нас розділена. Є проросійські, а є бандерівці. Отак і живемо, – розповідає голова українського культурного центру "Джерело" Тетяна Лазда.

У Латвії мешкає близько півмільйона росіян

Згідно з переписом 2011 року у Латвії живе близько півмільйона російськомовних, це чверть всього населення країни. Два роки тому російськомовна громада ініціювала референдум щодо надання російській статусу другої державної. 75 % виборців проголосували проти. Місцева влада заспокоїлась.

Ситуація в Латвії стабільна, і ми не маємо справжнього руху проти незалежності держави. Ми маємо декілька невеликих організацій. У парламентських виборах взяла участь одна партія, яка позиціонує себе як така, що захищає права росіян, але вона набрала 1-2 % голосів, – заявив прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма.

Тим часом уповноважений МЗС Росії з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов вже звернувся до міжнародного співтовариства з проханням захистити права російськомовного населення в Латвії та Естонії.

Росіяни того не приховують. Вони прямо говорять: ми влаштуємо тут другий Крим і в нас є спілка захисту російських шкіл. Вони виходять на мітинги і кричать: ми платимо податки, нам потрібні російські школи, – розповіла голова українського культурного центру "Джерело" Тетяна Лазда.

Не краще з телебаченням, кабельні мережі переповнені російськими каналами. Після кримських подій у Латвії заборонили канал "Россия". Зараз трансляцію відновили. На думку екс-міністра культури Латвії Сарміти Елерте будь-які заборони неефективні, це радше акт підтримки.

Якщо інформаційний простір не захищають, то кордони захистили вже давно.

Наш кордон виглядає так, що є демаркація з боку Росії і зі строни Латвії. Якщо говорити про чисельність людей, так у нас зараз десь дві людини на один кілометр, ми б хотіли це подвоїти, щоб було десь чотири людини на кілометр. У нас є електронні системи, у нас є інші системи, через які ми бачимо, що відбувається в Росії, – розповів радник міністра закордонних справ Латвії Вейко Сполітіс.

Латвія віддала Росії частину свого кордону

Ціною за підписання договору про державний кордон стала земля. Латвія віддала Росії частину території, на яку претендувала – район Абрене. Без нього Росія відмовлялась підписувати будь-які договори.

У разі небезпеки усі сподівання на НАТО.

Якщо вони задумають щось – це буде війна проти НАТО, якщо війна проти НАТО, то це Третя світова війна. Я думаю, що в Кремлі ще залишилося щось в голові, – сказав радник міністра закордонних справ Латвії Вейко Сполітіс.

З 2004 року Латвія є членом ЄС

У 2004 році Латвія стала повноправним членом Євросоюзу. До кризи 2008 року економіка країни розвивалась дуже стрімко. Латвія у 2007 році була на пострадянську просторі у трійці лідерів за рівнем ВВП. Країну реформували. Одна з найуспішніших реформ – децентралізація, про яку українська влада тільки говорить.

Ми скоротили кількість наших місцевих самоврядувань, з 522 до 119, тобто майже в 5 разів. Ми в результаті збільшили масштаб місцевих самоврядувань, збільшили їх фінансову дієздатність. Що важливо, частину попередніх, мерів колишніх самоврядувань, вони перетворилися за статусом в керівників центрів сервісу, центрів послуг, – розповіла заступник держсекретаря з питань регіонального розвитку Ілона Раугзе.

Після кризи відбувся злам. ВВП впало на 17%. За два роки з 2008 до 2010 рівень безробіття зросло вчетверо. Парламенський секретар Міністерства економіки Ілона Платонова пояснює це просто: захопились кредитами.

Середня зарплата у Латвії – 500 євро

Зараз ситуація налагоджується. Середня заробітна плата в Латвії близько 500 євро та 700 євро у столиці. Це при тому, що ціни на харчі майже як в Україні, а однокімнатну квартиру в Ризі можна придбати навіть за 30 тисяч євро.

Малозабезпечених поселяють у соціальні будинки. У містечку Єлгава є декілька соціальних будинків. Будували їх переважно за кошти Євросоюзу, частину грошей виділяла місцева громада.

Поселяють не лише місцевих. У такому будинку знайшла прихисток родина біженів з Криму. До їх послуг – повністю умебльована двокімнатна квартира. Своїх облич переселенці не показують, адже у Криму залишилось майно. Проте запевняють – прийомом задоволені.

Коли в Україну прийшла війна, латвійці запропонували допомогу: у місцевих лікарнях лікують поранених бійців АТО. Волонтери передають допомогу для біженців.

Музей Жанніса Ліпке у трійці найкращих музеїв Європи

Музей Жанніса Ліпке, він так захований серед житлових будинків, що знайти його нелегко. Попри це, він цьогоріч визнаний одним з трьох найкращих музеїв Європи. Жанніс Ліпке – латвієць, який врятував під час другої світової війни 50 євреїв, сховавши їх у бункері під сараєм. Архітектор Зайгой Гайле побудував музей у формі ноєвого ковчега – символа порятунку. Під кінець експозиції відвідувачі проходять через коридор, в кінці якого видно світло. Це символ надії. Латвійці, за винятком проросійсько налаштованих, взяли собі цей принцип на озброєння. Вони добре пам'ятають урок тоталітаризму і зроблять все, аби назад не повернутись.