Перший президент та глава ТКГ: що відомо про Леоніда Кравчука, який потрапив до реанімації

Біографія Леоніда Кравчука

24 канал зібрав найцікавіші факти з життя Леоніда Кравчука від ранніх років до сьогодні.

Важливо Кравчук не прийшов на урочисте засідання Ради: назвали причину

Ранні роки та навчання

Майбутній перший президент України народився 10 січня 1934 року у селі Великий Житин, що на території сучасної Рівненщини. Раніше це село належало Волинському воєводству Польщі. Сім'я жила бідно. До війни батьки Кравчука працювали у польських осадників, тож грошей на все не вистачало.

Леонід Макарович втратив батька у 10 років. Чоловік був військовим і загинув у 1944 році на фронті. Пізніше мати повторно вийшла заміж. Виховував Леоніда вітчим. Мати політика не стало у 1980 році. Вона померла від інфаркту.

Базову освіту Кравчук отримав у місцевій школі, якою тоді керував німець пан Шот. Він відрізнявся особливо жорстокими методами виховання – лупив дітей по руках лінійкою. У 1953 році отримав диплом з відзнакою у Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі за спеціальністю "Бухгалтерський облік". А у 1958 році закінчив Київський університет за спеціальністю "Політекономія".

Кар'єра

Свою кар'єру Леонід Кравчук розпочав з викладацької діяльності, а згодом пішов у Компартію України. 

• 1958 – 1960 роки – викладач політекономії у Чернівецькому фінансовому технікумі. До 1961 року працював консультантом та методистом Будинку політосвіти Чернівецького обкому Компартії України.
• 1961 – 1964 роки – лектор, а згодом і помічник Чернівецького обкому Компартії України.
• 1965 – 1967 роки – завідувач відділу пропаганди та агітації Чернівецького обкому Компартії України.

З 1970 року Кравчук почав будувати кар'єру у ЦК Компартії України. Там він був і інспектором, і помічником секретаря, і першим заступником завідувача відділу пропаганди. У період з 1980 до 1988 року він став завідувачем відділу пропаганди та агітації ЦК Компартії.

Кравчук будував кар'єру у ЦК Компартії України / Фото EurAsia Daily

Діяльність у парламенті

З березня 1980 року був обраний народним депутатом Верховної Ради УРСР. А з 1990 по 1991 року він був головою українського парламенту УРСР.

Цікаво! Загальний стаж депутатської діяльності Леоніда Кравчука складає 24 роки.

24 серпня 1991 року під головуванням Леоніда Макаровича Верховна Рада України ухвалила історичний документ – Акт про проголошення незалежності України. 

У тому ж 1991 році Кравчук балотувався на пост президента України як безпартійний. Його підтримали як активісти вже забороненої в той час Компартії (їхній висуванець Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь Кравчука).

Варто прочитати Росіяни плакали й просили забрати, – Кравчук про те, як Хрущов "дарував" Крим Україні

1 грудня 1991 Леонід Кравчук був обраний президентом України на перших прямих президентських виборах, набравши 61,6% голосів. 26 лютого 1992 року в столиці Фінляндії підписав Гельсінський заключний акт, який започаткував інтеграцію України з Європою.

Кравчук став президентом України / Фото Bigmir

Кравчук претендував на другий термін президентства, але 26 червня 1994 року його підтримали 45% виборців, що було недостатньо для перемоги. 1994 – 2006 роках був народним депутатом України, а згодом – членом Комітету Верховної Ради у закордонних справах і зв'язках з СНД Верховної Ради України.

Після цього Леонід Макарович очолював різноманітні українські фонди, організації та товариства. 

Початок війни та Революція Гідності

У 2015 році він став головою громадської організації "Рух за Україну в НАТО". Згодом Кравчук ініціював створення та роботу круглих столів в період Революції Гідності, шукав шляхи примирення конфронтаційних сил в Україні.

30 липня 2020 року очолив українську делегацію у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Я вже у своєму житті щось бачив і пройшов. Але час для відпочинку не настав. Я ухвалив рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі. Я буду це робити до останнього подиху. Тому я і погодився,
– сказав Кравчук про своє призначення.

До теми ТКГ наразі працює без Кравчука: він відновлюється після операції

Леонід Кравчук в реанімації

Ще наприкінці червня 2021 року Леонід Макарович переніс операцію на серці. Політика планово прооперували 29 червня. 

Зверніть увагу! У 2017 році Леонід Кравчук вже звертався до хірургів. Політику, якому на той час було 83 роки, провели стентування серця.

Станом на кінець липня глава ТКГ перебуває у реанімації, він підключений до апарату штучної вентиляції легень. В Офісі Президента пояснювали, що наразі не розглядають питання заміни Кравчука у ТКГ. Мовляв, потрібно аналізувати стан здоров'я політика після операції та зважати на прогнози лікарів.

Особисте життя та діти

Політик вже багато років одружений на Антоніні Мішурі. Вона є доценткою економічного факультету Київського національного університету імені Шевченка. Вони познайомилися під час навчання в університеті. Пара відіграла весілля у 1957 році. За словами політика, секрет свого щасливого шлюбу – це повага.

Для мене любов – це щось комплексне. Це єдність духу і розуму. Але коли стільки прожито і пережито, стільки спільно зроблено, коли пройдені хвороби й відновлення, коли життя складається з взаємної допомоги та підтримки, це в підсумку породжує глибоку повагу,
– сказав Кравчук.

У шлюбі 21 липня 1959 року народився син Олександр Кравчук. Наразі він займається бізнесом і вже має онучку. Сам Леонід Кравчук став прадідусем у 2005 році.

Леонід Кравчук з дружиною Антоніною / Колаж 24 каналу

Нагороди та відзнаки

• Орден Жовтневої Революції;
• Орден Трудового Червоного Прапора (двічі);
• Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2001 рік);
• Орден Свободи (10 січня 2014 року) – за визначний особистий внесок у розвиток Української держави, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність;
• Орден князя Ярослава Мудрого II ступеню (2007 рік), III ступеню (2004 рік), IV ступеню (1999 рік), V ступеню (1996 рік);
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2004 рік);
• Кавалер Великого хреста ордена Святого Станіслава (1999 рік).

Також Леонід Макарович є автором книг "Держава і влада: досвід адміністративної реформи" (2001 рік), "Маємо те, що маємо" (2002 рік), понад 500 статей в українських і закордонних виданнях.