Біографія Леоніда Кравчука

24 канал зібрав найцікавіші факти з життя Леоніда Кравчука від ранніх років до сьогодні.

Важливо Кравчук не прийшов на урочисте засідання Ради: назвали причину

Ранні роки та навчання

Майбутній перший президент України народився 10 січня 1934 року у селі Великий Житин, що на території сучасної Рівненщини. Раніше це село належало Волинському воєводству Польщі. Сім'я жила бідно. До війни батьки Кравчука працювали у польських осадників, тож грошей на все не вистачало.

Леонід Макарович втратив батька у 10 років. Чоловік був військовим і загинув у 1944 році на фронті. Пізніше мати повторно вийшла заміж. Виховував Леоніда вітчим. Мати політика не стало у 1980 році. Вона померла від інфаркту.

Базову освіту Кравчук отримав у місцевій школі, якою тоді керував німець пан Шот. Він відрізнявся особливо жорстокими методами виховання – лупив дітей по руках лінійкою. У 1953 році отримав диплом з відзнакою у Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі за спеціальністю "Бухгалтерський облік". А у 1958 році закінчив Київський університет за спеціальністю "Політекономія".

Кар'єра

Свою кар'єру Леонід Кравчук розпочав з викладацької діяльності, а згодом пішов у Компартію України.

  • 1958 – 1960 роки – викладач політекономії у Чернівецькому фінансовому технікумі. До 1961 року працював консультантом та методистом Будинку політосвіти Чернівецького обкому Компартії України.
  • 1961 – 1964 роки – лектор, а згодом і помічник Чернівецького обкому Компартії України.
  • 1965 – 1967 роки – завідувач відділу пропаганди та агітації Чернівецького обкому Компартії України.

З 1970 року Кравчук почав будувати кар'єру у ЦК Компартії України. Там він був і інспектором, і помічником секретаря, і першим заступником завідувача відділу пропаганди. У період з 1980 до 1988 року він став завідувачем відділу пропаганди та агітації ЦК Компартії.

Кравчук будував кар'єру у ЦК Компартії України.
Кравчук будував кар'єру у ЦК Компартії України / Фото EurAsia Daily

Діяльність у парламенті

З березня 1980 року був обраний народним депутатом Верховної Ради УРСР. А з 1990 по 1991 року він був головою українського парламенту УРСР.

24 серпня 1991 року під головуванням Леоніда Макаровича Верховна Рада України ухвалила історичний документ – Акт про проголошення незалежності України.

У тому ж 1991 році Кравчук балотувався на пост президента України як безпартійний. Його підтримали як активісти вже забороненої в той час Компартії (їхній висуванець Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь Кравчука).

Варто прочитати Росіяни плакали й просили забрати, – Кравчук про те, як Хрущов "дарував" Крим Україні

1 грудня 1991 Леонід Кравчук був обраний президентом України на перших прямих президентських виборах, набравши 61,6% голосів. 26 лютого 1992 року в столиці Фінляндії підписав Гельсінський заключний акт, який започаткував інтеграцію України з Європою.

Кравчук став президентом України
Кравчук став президентом України / Фото Bigmir

Кравчук претендував на другий термін президентства, але 26 червня 1994 року його підтримали 45% виборців, що було недостатньо для перемоги. 1994 – 2006 роках був народним депутатом України, а згодом – членом Комітету Верховної Ради у закордонних справах і зв'язках з СНД Верховної Ради України.

Після цього Леонід Макарович очолював різноманітні українські фонди, організації та товариства.

Початок війни та Революція Гідності

У 2015 році він став головою громадської організації "Рух за Україну в НАТО". Згодом Кравчук ініціював створення та роботу круглих столів в період Революції Гідності, шукав шляхи примирення конфронтаційних сил в Україні.

30 липня 2020 року очолив українську делегацію у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Я вже у своєму житті щось бачив і пройшов. Але час для відпочинку не настав. Я ухвалив рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі. Я буду це робити до останнього подиху. Тому я і погодився,
– сказав Кравчук про своє призначення.

До теми ТКГ наразі працює без Кравчука: він відновлюється після операції

Леонід Кравчук в реанімації

Ще наприкінці червня 2021 року Леонід Макарович переніс операцію на серці. Політика планово прооперували 29 червня.

Станом на кінець липня глава ТКГ перебуває у реанімації, він підключений до апарату штучної вентиляції легень. В Офісі Президента пояснювали, що наразі не розглядають питання заміни Кравчука у ТКГ. Мовляв, потрібно аналізувати стан здоров'я політика після операції та зважати на прогнози лікарів.

Особисте життя та діти

Політик вже багато років одружений на Антоніні Мішурі. Вона є доценткою економічного факультету Київського національного університету імені Шевченка. Вони познайомилися під час навчання в університеті. Пара відіграла весілля у 1957 році. За словами політика, секрет свого щасливого шлюбу – це повага.

Для мене любов – це щось комплексне. Це єдність духу і розуму. Але коли стільки прожито і пережито, стільки спільно зроблено, коли пройдені хвороби й відновлення, коли життя складається з взаємної допомоги та підтримки, це в підсумку породжує глибоку повагу,
сказав Кравчук.

У шлюбі 21 липня 1959 року народився син Олександр Кравчук. Наразі він займається бізнесом і вже має онучку. Сам Леонід Кравчук став прадідусем у 2005 році.

Леонід Кравчук з дружиною Антоніною
Леонід Кравчук з дружиною Антоніною / Колаж 24 каналу

Нагороди та відзнаки

  • Орден Жовтневої Революції;
  • Орден Трудового Червоного Прапора (двічі);
  • Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2001 рік);
  • Орден Свободи (10 січня 2014 року) – за визначний особистий внесок у розвиток Української держави, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність;
  • Орден князя Ярослава Мудрого II ступеню (2007 рік), III ступеню (2004 рік), IV ступеню (1999 рік), V ступеню (1996 рік);
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2004 рік);
  • Кавалер Великого хреста ордена Святого Станіслава (1999 рік).

Також Леонід Макарович є автором книг "Держава і влада: досвід адміністративної реформи" (2001 рік), "Маємо те, що маємо" (2002 рік), понад 500 статей в українських і закордонних виданнях.