Як це не парадоксально, але любов до кіно йому привила хвороба - малим Скорсезе страждав на астму. Недуга заважала Мартіну гратися з однолітками, і він майже все своє дитинство провів у сутінках залів кінотеатрів, жадібно поглинаючи кінохіти. Підлітком Скорсезе мав шанс стати священиком, коли навчався у теологічному коледжі. Проте потяг до рок-н-ролу, розваг та дівчат змусила його покинути нудне навчання.

Мартін Скорсезе (режисер): “Ви знаєте, це надзвичайно важко сказати батькам, що ти не будеш робити те, до чого вони звикли, а будеш знімати кіно. Я чув, коли мої предки говорили про це, і моя мати сказала - "чоловіче, та наш хлопець зійшов з глузду, з ним точно щось не те”.

Шлях до успіху йому відкрив Брайан де Пальма - саме він запропонував Скорсезе знімати молодого та перспективного актора Роберта де Ніро. Серед найвідоміших фільмів режисера - "Злі вулиці", "Таксист", "Шалений бик", "Славетні хлопці", "Банди Нью-Йорка" та "Авіатор". Коли Скорсезе не знімав фільми, він фанатично відтворював старі картини.

Мартін Скорсезе (режисер): “Всі ці фільми, вони просто повинні бути збережені для нащадків. Ми щорічно проводимо сотні кінофестивалів і витрачаємо на це мільйони доларів, проте чомусь ніхто не задумується, що з цим всім буде у майбутньому”.

Скорсезе став іконою для цілої плеяди молодих режисерів. Серед яких і Квентін Тарантіно. Проте, досягши вершин своєї режисерської кар’єри, Скорсезе не збирається йти на спочинок. Він продовжує фанатично віддаватися лише одній пристрасті свого життя - кіно.