На митниці обмежують ввезення товарів: кому панікувати, а кому – ні
Новина про заборону ввезення фізособам деяких товарів зарубіжних компаній, придбаних в інтернет-магазинах, сколихнула український інформпростір 30 травня. Що, кому і на якій підставі заборонили — розбиралися журналісти сайту "24".
Що сталося?
У вівторок 30 травня низка ЗМІ поширила новину, що українська митниця може не пропустити через кордон товари 1146 торговельних марок, куплених в інтернет-магазинах, і що митниця затримує товари на підставі переліку об’єктів інтелектуального права, включеного до митного реєстру.
Читайте також: Українська митниця почала затримувати техніку Meizu
Зокрема, список таких "заборонених" торгових марок опублікували на Opendatabot, а СЕО Rozetka Владислав Чечоткін своїм постом у ФБ "підлив олії".
Що і чому заборонили?
Як випливає з роз'яснень начальника управління департаменту організації митного контролю Леоніда Муромцева, які він надав під час брифінгу, – мова про заборону не йде. ДФС лише виконує діюче законодавство (чинне, до слова, з 2000 року). Вимога законодавства — призупиняти митне оформлення товарів, внесених до "Переліку об'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру". Мета – захист інтелектуальної власності і запобігання підробок.
Читайте також: В ДФС пояснили, за яких умов брендові іноземні товари не пропустять в Україну
За словами Муромцева, заходи щодо захисту інтелектуальної власності передбачені 397 статтею Митного кодексу: основна функція митниці у випадку підозри про переміщення контрафактного товару – зупинити його і повідомити про це правовласника, який визначить, що робити з товаром далі. Якщо правовласник підтверджує, що товар дійсно контрафактний, подає до суду. Або ж – повідомляє митницю, що не має претензій. Якщо упродовж 10 днів правовласник не відповідає на звернення митниці, продовжується оформлення цього товару. Ні про які заборони не йдеться, наголосив представник ДФС.
Як визначається "підозрілість", чи всі товари перевіряються?
Правовласник може визначити суму і кількість товару, на яку не розповсюджується призупинення товару. Якщо правовласник звернувся до митниці, і є посилки з товаром не на офіційного представника, то вони призупиняться.
У Apple, наприклад, є вимога призупиняти митне оформлення, якщо більше 2 телефонів у посилці.
Список товарів, які можуть затримати на митниці
До цього списку входять деякі марки техніки та побутової електроніки, продуктів харчування, одягу та парфумерії.
Які товари можуть затримати на митниці:
Levi's
Аdidas
Always
Amway
Apple
Ariston
Bacardi
Baileys
Canon
Chanel
Chesterfield
Chevrolet
Coca-Cola
Contex
Fanta
Gillette
Hyundai
iPhone
Lexus
Marlboro
Nemiroff
Nivea
Nokia
Panasonic
Philips
Red Bull
Roshen
Samsung та низка інших.
Детальний список усіх марок та товарів можна подивитися на офіційному сайті ДФС.
Чому про список стало відомо тільки зараз?
"Це треба спитати у тих, хто його розповсюдив у пресі, — прокоментував Муромцев. — Ми як працювали, так і працюємо, ніяких змін у законодавстві і роботі митниці за ці два дні не відбулося".
Ці правила діють з 2000 року. До реєстру майже кожного дня вносяться якісь товари. Там і торгові марки, і корисні моделі, і патенти на винаходи. Чиновник також розповів про статистику затриманих на митниці товарів.
Втім, експерти у сфері інтелектуального права констатують, що в Україні за останні роки значно зросли обсяги інтернет-покупок, в обхід офіційних дистриб'юторів. А оскільки національне законодавство про інтелектуальну власніть в нашій державі недосконале – правовласники діють, як то кажуть, як можуть, використовуючи у конкурентній боротьбі всі доступні інструменти. Зокрема, видання ain.ua розповіло про конфлікт між Rozetka і "Цитрус" на тему продажу товарів марки Meizu. "Цитрус" є її офіційним представником і вважає інші канали продажу "контрафактом". У Rozetka підкреслюють, що кінцевий покупець – фізособа, вартість покупки не перевищує визначені законом 150 євро, а товар — оригінальний, з серійним номером, отже, все в рамках закону.
Зрештою, страждає від таких законодавчих колізій споживач.
"Зараз в Україні діє міжнародне вичерпання прав інтелектуальної власності", – пояснив Муромцев. Втім, у ВР внесено законопроект 5419, що має на меті ввести національне вичерпання прав – зміни в статтю 16 закону про охорону прав на знаки. За цим законопроектом – товари можна буде купувати тільки в офіційних представників на території нашої держави (як у Росії, зокрема). Є ще один законопроект, ініційований ДФС, — 4614, у якому прописані норми гармонізації з європейським законодавством, відзначив Муромцев.
Чи зможуть українці далі купувати товари в інтернеті?
Так. Більше того, за словами представника ДФС, немає законодавчого механізму заборонити ввезення товару, якщо він офіційно введений в обіг хоча б у якійсь країні.
Що робити, якщо посилку таки затримали на митниці?
Почекати. Якщо у правовласника не виникне до неї претензій — за 10 днів товар оформлять, як і належить. Якщо виникне – правовласник може звернутися до суду. Але права споживача на покупку товару це не скасовує. Якщо продавець не поверне кошти – покупець так само має право звернутися в суд.