Мовчання Європи і нові жертви ісламістів
Напад терористів на редакцію французького журналу Charlie Hebdo в Парижі і вбивство журналістів вкотре нагадує владі європейських країн, що питання співжиття європейців різного походження та віросповідання, залишаються не вирішеними.
У кривавих терактах, які відбулися в Парижі, на жаль, можна побачити системний характер, що лягає у загальну тенденцію безпорадності Європи перед ісламськими терористичними угрупованнями.
Подібні теракти здійснюють не пересічні мусульмани, які раптом вирішили помститися за опубліковану карикатуру пророка Мухаммеда, а окремі сектантські групи мусульман, що марять ідеєю джихаду в Європі і встановлення на території проживання мусульман об’єднаної мусульманської держави.
Витоки ісламського екстремізму
Зростання мусульманського населення в Європі припадає на другу половину XX ст. Саме тоді Європа потребувала дешевої робочої сили після Другої світової війни. Ця дешева робоча сила приїздила з колишніх європейських колоній. Цей процес супроводжувався початком глобалізації і неминучим впливом Заходу на ісламські держави, які болюче реагували на нові умови.
У деяких державах мусульманського світу розпочалась консервація соціально-політичної системи від західного впливу. Консервація проходила шляхом повернення суспільства до фундаментальних основ ісламу та появи цілої низки розгалужених мереж ісламістських організацій.
Цікаво, що найбільш відомі ісламські мілітарні організації такі як: "Хамас" в Палестині, "Брати мусульмани" в Єгипті та "Хезбала" в Лівані, виникали внаслідок адекватної відповіді на політику Заходу, а не навпаки.
Отже, не дивлячись на загарбницьку, терористичну риторику ісламістів, по суті, вони лише прагнуть до захисту мусульманського світу від західного.
Великою перемогою фундаменталістських течій в ісламі була революція в Ірані в 1979 році, коли до влади прийшов Рухолла Мусаві Хомейні. Він повернув у світську державу шаріатське право.
Фундаменталіські течії в ісламі стали ідеологічною основою для майбутніх терористичних організацій та їх послідовників у Європі, а зростання мусульманського населення в європейських країнах відкрило двері до вербування молодих мусульман у лави терористичних організацій.
Стара Європа
Терористичний акт, що відбувся у Парижі, безсумнівно, пожвавить дискусію щодо місця мусульман в європейському культурному просторі.
Але не варто чекати, що французька влада розпочне каральні операції, на кшталт Кадирова в Чечні. Європа вже звикла досить стримано реагувати на подібні теракти.
Однак, з великою вірогідністю в Європі введуть додаткові правила для іммігрантів, посилять патрулювання вулиць та інше. Але це буде лише лікування симптомів хвороби.
Наразі убезпечити європейців від терактів ісламістів - практично неможливо.
Єдине, що може зробити влада в країнах ЄС – це працювати над обмеженням каналів для вербування у ісламістські організації серед молоді.
Після мультикультуралізму
Після того, як у 2010 році канцлер Німеччини Ангела Меркель та колишній Президент Франції Ніколя Саркозі у 2011 році констатували провал концепції мультикультуралізму не було оголошено жодних ідей, яким чином потрібно працювати на внутрішню інтеграцію в європейському суспільстві.
Вирішення проблеми дезінтеграції громад в Європі та налагодження міжрелігійного діалогу буде сприяти зменшенню напруги і зникненню потреби з обох сторін проливати за свої ідеали кров опонентів.
Натомість в європейських країнах офіційно не визнають конфлікт між християнами та мусульманами, а тому, час від часу, платять за це життям своїх співгромадян.
Налагодження діалогу з мусульманською Європою не вирішить повністю питання екстремізму, але суттєво звузить канали для його розповсюдження та зробить його не привабливим для молодих людей, що сповідують іслам.
Трагічні події у французькій столиці мають підштовхнути європейських лідерів до пошуку відповідей на вирішення мусульманського питання в Європі, інакше напруження буде зростати, а теракти ісламістів стануть статистикою.