Про це йдеться у матеріалі "РБК-Україна". Інформацію щодо планів ворога виданню надали обізнані джерела у Силах оборони України.
До теми Після візиту до Китаю Путін підняв ставки: до чого тут Лукашенко і Білорусь
Які сценарії дій на Півночі України розглядають у Москві?
Минулого тижня президент Володимир Зеленський, посилаючись на інформацію розвідки та спецслужб, заявив, що Росія може готувати атаку на Чернігівсько-Київському напрямку з території Білорусі та Брянської області. Також, за словами українського лідера, Москва не виключає сценарію дій проти однієї з країн НАТО саме з білоруської території.
Президент повідомив, що російська сторона розглядає 5 варіантів розширення війни через Північ України. Співрозмовники видання уточнюють, що ці плани можуть передбачати як використання території Білорусі поблизу російського кордону, так і операції безпосередньо з території Росії без участі Мінська.
За даними "РБК-України", найбільш імовірним сценарієм у разі нового наступу є спроба створення буферної зони на Чернігівщині глибиною 10 – 20 кілометрів. Найменш реалістичним джерела називають повторний наступ у бік Києва.
Один зі співрозмовників видання зазначив, що реалізація одного з таких сценаріїв можлива не раніше осені.
Володимир Зеленський також заявив, що Володимир Путін намагається переконати самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка долучитися до нових агресивних дій Росії.
Сам Лукашенко напередодні заявив, що Білорусь не планує "втягуватися у війну в Україні". За його словами, це може статися лише у випадку, якщо Україна нібито "вчинить агресію" проти Білорусі.
Президент України наголосив, що всі частини Сил оборони вже працюють над посиленням захисту на Чернігівсько-Київському напрямку. Також відповідна інформація буде передана міжнародним партнерам та білоруській стороні дипломатичними каналами.
Чи є якісь ознаки наступу на Чернігівсько-Київському напрямку зараз?
Наразі, за інформацією видання, активність на Чернігівсько-Київському напрямку залишається низькою. Водночас українське військово-політичне керівництво відстежує низку факторів та ознак, які можуть свідчити про підготовку Росії до можливих наступальних дій на Півночі.
Перш за все йдеться про кількість військ біля українських кордонів. На території Білорусі, як і раніше, перебувають чотири батальйони білоруської армії – приблизно 1 900 військових, які постійно ротуються. При цьому достатньої кількості російських сил для масштабного наступу ані з боку Білорусі, ані з території Брянської області наразі не фіксується.
Водночас днями Зеленський повідомив, що Кремль готує нові мобілізаційні заходи для набору ще 100 тисяч військових.
За даними "РБК-України", мовитися може про нову хвилю мобілізації за аналогією з осінню 2022 року. Вона має доповнити ще 409 тисяч осіб, яких Росія планує набрати цього року за контрактом.
Саме ці 100 тисяч військових, за інформацією видання, Москва може використати для операцій на Північному напрямку у разі ухвалення відповідного рішення. Наприкінці 2022 – на початку 2023 року Кремль уже мобілізував близько 300 тисяч росіян.
Другим фактором називають активний розвиток інфраструктури на півдні Білорусі, зокрема логістичних маршрутів, полігонів та військових баз, які можуть використовуватися й російськими військами у межах так званої "Союзної держави".
Третьою ознакою, яка поки не спостерігається, є посилення розвідувальної та диверсійної активності з боку Росії та Білорусі на напрямках можливого удару.
Четвертим фактором залишаються спільні ядерні навчання Росії та Білорусі на білоруській території. Їх розглядають як демонстрацію сили не лише для України, а й для сусідніх держав-членів НАТО. Водночас не виключається, що під прикриттям таких навчань Москва та Мінськ можуть нарощувати військову присутність біля українських кордонів.
Також Росія та Білорусь можуть організувати додаткові позапланові навчання на кшталт "Захід-2025" або "Союзна рішучість-2022", які свого часу стали прикриттям для концентрації російських сил перед повномасштабним вторгненням. Однак наразі інформації про проведення нових масштабних навчань немає.
Навіщо Путіну відкриття нового фронту на Півночі України?
За даними журналістів, Москва може переслідувати відразу кілька цілей. Насамперед ідеться про спробу змінити ситуацію на фронті у разі успішної реалізації одного зі сценаріїв.
Так, Росія може намагатися сковувати українські сили на Півночі, змушуючи їх утримувати додаткову лінію оборони. Окрім того, Кремль може прагнути змусити українське командування перекидати війська з інших напрямків, зокрема з Донеччини.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також заявив, що російський генштаб активно прораховує можливі наступальні дії з Півночі. За словами генерала, у разі реалізації таких планів лінія фронту може суттєво збільшитися.
Ще одна причина – реалізація плану Путіна щодо створення так званої буферної зони у прикордонних районах України. Таке завдання російський диктатор поставив своїм військовим ще кілька років тому.
Четвертий мотив – додатковий психологічний тиск на українське суспільство з метою схилити Україну до поступок на умовах Кремля.
П'ята можлива причина – спроба повторного наступу на Київ із наміром дестабілізувати та захопити військово-політичне керівництво України. Водночас співрозмовники видання наголошують, що саме цей сценарій наразі оцінюється як найменш імовірний.
Що кажуть у ЦПД стосовно подальших дій Росії на фронті?
Керівник ЦПД Андрій Коваленко зазначив, що раніше він писав про декілька сценаріїв, які російському диктатору Володимиру Путіну пропонує його оточення. Серед "планів" окупантів було як продовження війни щонайменше до 2028 року, так і "дрейф" до припинення вогню та заморожування війни.
За словами лейтенанта, у випадку продовження війни можлива часткова мобілізація у Росії, яка забезпечить ресурс для активних спроб на декілька місяців.
Зараз росіяни зазнають колосальних втрат на фронті й питання може стояти наступним чином: або росіянам завершувати війну цього року, або продовжувати з частковою мобілізацією,
– пояснив Коваленко.
Керівник ЦПД підкреслив, що, втім, навіть за такого сценарію росіяни нічого не досягнуть на фронті.
У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пізніше додали, що на Ставці Головнокомандувача ЗСУ обговорили питання ризиків можливого російського наступу з території Білорусі.
У SPRAVDI наголосили, що Україна уважно відстежує ситуацію на території Білорусі, зокрема переміщення техніки та особового складу, вживає необхідних заходів для захисту кордонів і території та готова дати рішучу відсіч агресору на будь-якій ділянці.
Міністерство закордонних справ України, своєю чергою, залучає інструменти дипломатичного впливу з метою недопущення втягування Білорусі у війну.
"На території Білорусі не сформовано ударного угруповання здатного на наступ. Однак Україна розцінює загрозу як реальну і враховує фактор Білорусі у військовому плануванні", – наголосили у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Там також заявили, що Кремль використовує Білорусь як інструмент для дестабілізації Європи і тиску на Україну, щоб відвернути ресурс для посиленого захисту північного кордону.
"Ефективна відповідь на дії російського і білоруського режимів має охоплювати посилення військової присутності союзників на східному фланзі НАТО, посилення санкцій, підтримка та безпекового співробітництва з Україною, яка стримує обидва режими від розширення агресії на інші країни Європи", – резюмували у SPRAVDI.
Нагадаємо, нещодавно СБУ та Сили оборони розпочали безпрецедентні безпекові заходи у північних областях України для протидії розвідувальній та підривній діяльності з боку Росії та Білорусі. Залучені підрозділи проводять перевірку громадян, огляд територій, посилене патрулювання та встановлення блокпостів.