Натан Шварц: одесит, що заснував один із світових взуттєвих брендів
Ось ці жовті черевики "Тімберленд" упізнавані в усьому світі. Попит на них такий шалений, що одночасно працює 260 фабрик у 35 країнах світу. Серед зірок між іншим теж знайдеться чимало фанатів.
Цікаво, чи здогадуються вони, що витоки тепер усесвітньо відомої компанії беруть початок з Одеси. Саме тут у єврейській родині народився її засновник – Натан Шварц. Його батько був чоботарем, зрештою як і дідусь.
Напередодні Першої світової, сім'я переїжджає до США. Батько й тут знаходить місце у взуттєвій майстерні, а от синові рішуче забороняє й думати про це ремесло. Мовляв, досить гнути спину над чоботами, сину, краще стань лікарем чи адвокатом.
Натан, може б, і послухався, але сталася трагедія. Батько загинув під колесами автомобіля. Натан, який важко пережив втрату, вирішив, що продовжить справу батька, тим більше, що саме в майстерні він відчував його дух. Так 16-річний хлопець стає чоботарем. Батько, звісно, мав слушність.
Читайте також: Команда українців робить якісну освіту доступною
Взуттєва справа була не надто прибутковою. Натану довелося 34 роки кроїти шкіру, вирізати устілки та підбивати підбори, аби нарешті назбирати гроші і у 1952 році викупити половину акцій нікому не відомої взуттєвої фірми. А ще за 3 роки стати одноосібним її власником.
До компанії приєднались і сини. За обіднім столом й тільки й мови було, як зробити хороші водонепроникні чоботи. Досліджували, що нейлонові нитки кращі за бавовняні, а нитку потрібно складати втроє, тоді петлі будуть міцні й еластичні. Та головним відкриттям стало те, як за допомогою преса без жодного шва з'єднати гумову підошву зі шкірою. Нарешті чоловіки могли сміливо запевнити: вам не страшні дощі і калюжі. У 1973 компанію перейменовують на "Тімберленд", а логотипом стає Дуб – символ міцності.
Читайте також: "Турбоатом" – українське підприємство, яке сміливо конкурує з "Siemens"
Коли Натан уперше запропонував жовту шкіру – сини в один голос сказали, що нізащо в такому не ходитимуть, але згодом виявилося – це було їхнє найкраще рішення. По-перше, такі черевики відрізнялись від виробів конкурентів, а, по-друге, на них багнюка була менш помітна, тому їх ще більше полюбили клієнти.
Уже наприкінці життя, спостерігаючи за тим як стрімко розростається його компанія, Натан зрозумів, що батько таки помилився. Взуттєва справа теж може бути прибутковою, якщо вкласти в неї душу і роки праці.
У 2012 внук Натана, чоботар у шостому поколінні закриє сімейну справу, продавши свої акції за 2 мільярди доларів.