Науковці взялись за відродження столиці пізньоскіфської держави

25 липня 2011, 19:32
Читать новость на русском

Друге народження столиці пізньоскіфської держави - Неаполя Скіфського. Науковці взялись за впорядкування території заповідника.

Час заснування міста невідомий, вчені називають лише час найбільшого розквіту - це II століття до нашої ери, та занепаду - III століття нашої ери. Попри унікальність, місце забули та занедбали, залишки фортеці місцеві жителі розібрали по камінцю - для власних потреб, а територію перетворили на смітник.

“Сміття, кози і повне забуття. І ось тепер є надія, що пам'ятник, який повинен стати символом Сімферополя, відродиться, буде джерелом уваги і об'єктів туристичного показу”, - сказав начальник управління Республіканського комітету з охорони культурної спадщини В’ячеслав Зарубін.

Востаннє детальне дослідження тут проводили у 40-х роках. Тодішні знахідки отримали статус світового значення. Серед них - залишки потужної оборонної стіни, мавзолей, де знайшли численні поховання, у тому числі царя Скілура - засновника Неаполя Скіфського, залишки житлових будівель, зброю, прикраси та предмети побуту. Все це розійшлося по музеях та приватних колекціях.

Зараз археологи та історики намагаються хоча б частково відновити місто таким, яким воно було у ІІ столітті до нашої ери.

“Це спроба оживити музей, зробити його не статичною структурою - прийшли люди, таблички почитали, пішли. А щоб вони бачили як це все було в давнину, і на їх очах це все змінюється”, - розповідає директор історично-археологічного заповідника "Неаполь Скіфський" Юрій Зайцев.

Відтак на території Неаполя Скіфського планують відродити старовинні ремесла та забуті технології. Місцеві ковалі вже викували зброю та точну копію військового шолому царя Скілура.

“Це шолом Скілура, з яким він був похований. Це повна його реконструкція в тому вигляді, в тих параметрах, в яких він був. Звичайно, знайшли його фрагментально, але за фрагментами були відновлені його форма, вид і матеріал, з якого він був виконаний”, - каже голова Кримського відділення Спілки ковалів України Олег Криворученко.

Археологічні та відновлювальні роботи тривають вже три місяці й не припинятимуться до повного дослідження старовинного городища. Археологам вдалося привести до ладу ритуальний басейн, мавзолей та кам’яні ями-сховища.