Свою історію для проєкту "Vоїн – це я" від Військового телебачення України розповіла снайперка 132 окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Її позивний – "Віскас".
Попередня історія "Думав, що це мій останній день": анонімна історія від військового про перші танки Росії
Я завжди знала, ким я хочу стати, якою діяльністю хочу займатися. Знала ще з дитинства і поступово до цього йшла. Однак бойові дії прискорили цей процес і підвищили бажання потрапити до Збройних сил України.
Я зразу усвідомлювала діяльність, якою я хочу займатись. Це в характері закладено і все. Так склалося, що потрапила в розвідувальний батальйон і стала на цю посаду – розвідниця-снайперка.
Чим працює "Віскас"
На озброєнні я маю дві гвинтівки: Z10 та Savage 110.
Коротко про Z10
- Це гвинтівка українського виробництва, доволі непогана у роботі.
- З Z10 можна працювати на відстань 1200 метрів.
- Калібр – 7,62. Раніше цей калібр у нас стояв в снайперській гвинтівці Драгунова, але її зняли з озброєння.
Коротко про Savage 110
- Це вже сильніша гвинтівка.
- Калібр більший – 8,6.
- Відстані для роботи також збільшуються – на 1500 – 2000 метрів можна працювати.
Важливо розуміти партнера по роботі
Ми працюємо завжди в парі. Щоб була впевненість у своєму партнері, ми повинні відчувати його, знати на 100%. Це не твій колега, це твій друг, побратим, на якомусь високому рівні ви розумієте одне одного.
В певний момент ти навіть без слів зрозумієш, що потрібно йому, а що – тобі. Він зробить те, що потрібно тобі, завжди підтримає.
Робота розділяється на двох. Один, наприклад, може лежати позаду і спостерігати, казати тобі відстані, напрямки, поправки, щоб ти не висувався зі своєї позиції, а просто робив постріл.
Снайперка наголосила, що важливо розуміти партнера / Скриншот з відео"Vоїн – це я"
Перша ротація
Перша моя ротація була у 2020 році безпосередньо з нашим розвідувальним батальйоном. Виконувала там різні роботи:
- прикриття груп;
- робота в групі снайперів;
- спостереження – все, що притаманно розвідувальному батальйону.
Бойовикам відправляють снайперів з Росії
Якщо зважати на терористичні війська – у них немає таких підготовлених спеціалістів, тому їх відправляють з Росії. Там вже дійсно підготовлені фахівці, тому що працюють вони жорстко, дуже жорстко... Дуже часто "знімають" наших бійців.
Однак ми їм не поступаємось у жодному разі. Ми можемо дати їм гідну відсіч.
Вони завжди активно працюють. Особливо, коли перемир'я почалося – обстріли мінометні зменшилися, а снайпери активізувалися, адже наші бійці менше висовуються і вони хочуть їх виловлювати.
Зброя ворога
Якщо брати так званих ополченців, то у них зброя старих зразків. Якщо вже брати фахівців вищого рівня, то там гвинтівки світових виробників, які дійсно себе добре показують. Вони можуть їх навіть випробовувати на наших територіях.
Спостереження вдень і вночі
В літній період у нас було завдання, воно тривало протягом тижня. Ми виходили на спостережний пост зранку, поверталися ввечері, декілька годин спали, а потім вночі знову виходили на спостережний пост і зранку поверталися. Так було циклічно.
Тобто 8 – 9 годин, але ми мінялися з партнером. Якщо постійно спостерігати, то вже і зір не так сприймає всю територію. Ти можеш не помітити того, що було, що з'явилося, якщо постійно спостерігати самостійно. Для того й існує партнер.
Як готується до нічного спостереження
Спостереження вночі тривало 7 – 8 годин. Ми з позиції не вилазили нікуди, просто спостерігали, не рухались. Так тривала вся ніч просто.
Все затікає. Ти якось намагаєшся непомітно кінчиками пальців поворушити, щоб якось розциркулювати кров.
В туалет, звісно, хочеться. Однак ти розумієш, що доведеться пролежати там не одну годину, тому напередодні намагаєшся не пити. Також ти мусиш пару годин поспати.
В тебе немає вибору, якщо хочеться спати під час спостереження – ти все одно маєш досидіти до кінця. Від цього залежить і твоє життя, і життя твоїх побратимів.
Звісно, це важко, але якщо у тебе є підготовка – ти це зробиш. Без підготовки – ні. Ти повинен поступово нарощувати свої здібності.
До ротації у мене було одне уявлення про війну, а після воно кардинально змінилося. До ротації воно було десь "там в небі", а сама ротація приземлила і показала, які підходи ефективні, а які – ні.
Цікаво Порушив всі канони хірургії, – відверта розповідь лікаря про порятунок воїнів в Дебальцевому
Як навчають снайперів
Я відчуваю, що це моє. Особливо після того, як вже проходиш навчання. Тебе навчають дуже багато чого. У нас дуже сильна база в навчальних школах снайперів. Вони дають тобі все.
Вони дають тобі базу, а далі ти повинен нарощувати свої навички, вдосконалюватись. Безпосередньо перший мій курс був взимку. Це вперше він проходив взимку. Зазвичай восени, влітку, навесні.
Снайперка розповіла, як навчалась / Скриншот з відео "Vоїн – це я"
Взимку – це був найжорсткіший курс. Спочатку триває селекція 2 тижні: фізичні випробування, психологічні, моральну підготовку перевіряють. Ти відвідуєш також психолога, медичний огляд проходиш.
Фізичні випробування там були дуже жорсткі.
Я, як дівчина, там була одна. Взагалі в цій школі я була перша. Навіть чоловіки не доходили до кінця і здавалися, але мені навпаки це додавало бажання дійти до кінця.
Хоч і сил бувало не вистачало, але ти розумієш, чого ти хочеш і йдеш до цього.
До теми Ми не ховалися, – шокуючі спогади воїна про знищення танків ворога у боях за Донецький аеропорт
Я маю дуже велике бажання. Я хочу, щоб всі наші території звільнились. Я не хочу, щоб вони прийшли на наші території, далі продовжували нас кошмарити, вбивати наших людей і нав'язувати їм свою думку.
Воїн – це я.