Недоліки закону про поліцію

1. "Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, ЗА ЇХНЬОЮ ЗГОДОЮ проходять тестування на поліграфі"
— профанація хорошої ідеї, слід було зробити тестування на поліграфі обов’язковим.

2. "Керівником та заступниками керівника поліції може бути призначена особа, яка: має вищу повну юридичну освіту; має стаж роботи в галузі права не менш як сім років; має досвід роботи на керівних посадах не менш як п’ять років"
— це спричинить надмірне консервування кадрів у досить корумпованій "галузі права, керівних посад, юридичної освіти". Очищувати систему значно ефективніше людьми з-поза системи.

А в решті закон прогресивний — особливо тим, що розділяє Міністра внутрішніх справ і поліцію, що додасть прозорості правоохоронній сфері.

Повноваження по застосуванню сили поліцією виписані досить чітко — витриманий баланс між правами людини і ефективністю поліції. Нарешті, я б особисто назвав поліцію "державною вартою". Хоча, можливо, на цей момент уніфікація назв і процедур із світовим досвідом може бути корисною.