Проте реальність значно дивовижніша. Nintendo існувала задовго до появи першого комерційного радіоприймача, телебачення, цивільної авіації та навіть звичних для нас пластикових матеріалів! Мало хто про це здогадується, але компанія починала з виготовлення квіткових карт.
Nintendo заснували восени 1889 року в Кіото – колишній імперській столиці Японії. Тоді молодий майстер Фусадзіро Ямауті відкрив крихітну ремісничу майстерню, яка не мала жодного стосунку до високих технологій чи струму в розетці. Це був період, коли в Японії щойно закінчилася доба ізоляції самурайських кланів, а до винаходу транзистора залишалося понад пів століття.
Квіткові карти для підпільних казино
Першим і головним продуктом компанії стали традиційні гральні карти ханафуда, що в перекладі означає "квіткові карти". Замість звичних європейських мастей чи цифр, які тодішня влада категорично забороняла через боротьбу з азартними іграми, на цупких колодах малювали витончені рослинні мотиви, пори року, квіти сакури та птахів.
Ямауті власноруч виготовляв спеціальний папір із кори шовковичного дерева, склеював шари глиною та наносив яскраві фарби за допомогою дерев'яних трафаретів. Продукція вирізнялася феноменальною якістю та довговічністю, що миттєво привернуло увагу специфічної аудиторії – японської мафії якудза.
Nintendo пройшла довгий шлях до лідера ігрової індустрії / Фото Pexels
У підпільних гральних кублах колоди з міркувань чесності використовували лише один раз на партію, після чого відкривали нову запечатану пачку. Попит на вироби майстерні Ямауті злетів до небес, перетворивши сімейну ремісничу крамницю на потужну мануфактуру з десятками найманих художників.
Таксі, готелі кохання та швидкорозчинний рис
Через десятиліття, коли картярський бізнес перестав приносити надприбутки, керівництво компанії почало гарячково шукати нові ніші. У середині двадцятого століття онук засновника Хіросі Ямауті перетворив Nintendo на справжній полігон для найбожевільніших бізнес-експериментів.
Компанія запустила власну службу таксі в Кіото, яка швидко збанкрутувала через конфлікти з профспілками водіїв. Потім спробувала виробляти розчинний рис швидкого приготування на кшталт локшини, проте продукт мав жахливий смак і з тріском провалився на полицях магазинів.
Паралельно бренд володів мережею погодинних готелів для побачень і навіть намагався випускати кухонні пилососи.
Від механічної руки до цифрової імперії
Порятунок прийшов із відділу розробки механічних іграшок. Один із технічних працівників компанії на ім'я Гунпей Йокої у вільний час зібрав дитячу висувну механічну руку з пружинами, якою можна було хапати предмети на відстані. Президент випадково побачив цей пристрій, наказав негайно запустити його в масове виробництво, і новинка розійшлася тиражем понад мільйон штук.
Успіх простої механіки підштовхнув компанію до створення перших електронних тирів зі світловими датчиками, а згодом – до розробки кишенькових ігор із рідкокристалічними екранами серії Game & Watch.
Саме багатовіковий досвід створення розваг дозволив японцям у 1980-х роках врятувати світову індустрію відеоігор після її глобального краху в США. А традиційні гральні карти ханафуда Nintendo випускає на окремій фабриці в Кіото й сьогодні – на згадку про те, з якої тихої майстерні виросла найвпливовіша цифрова імперія сучасності.