Огляд преси за 9 квітня
“Контракти” знає що змусить український народ вийти на акції протесту. “Український тиждень” аналізує за що боровся бізнес на Майдані у столиці. Кому служать дрібні банки в Україні пише “Власть денег”.
Революції не буде, а бунту так... Суть імперського договору, негласно встановленого в незалежній Україні, в тому, що “імперія грабує громадян, а громадяни грабують імперію”. Спроби нової влади змінити формат на “імперія грабує громадян, а громадяни – ні” призведе до заколоту. Чому в Україні не буде революції, натомість можливий бунт, що перейде в переворот, та що змусить народ вийти на акції протесту читайте в діловому тижневику “Контракти” у статті ”На свіжому повітрі”.
Фіскальне гетто. Уряд залишив на економічному узбіччі понад мільйон підприємців. З 1 квітня юридичних осіб позбавили права включати до складу валових витрати на придбання товарів, робіт, послуг та будь-яких активів у фізосіб – платників єдиного податку. Це не недолугий жарт, а норма Податкового кодексу, що вступив у дію. Відтепер співпраця зі спрощенцями є надто дорогим задоволенням для підприємств, їм буде економічно доцільніше співпрацювати із собі подібними. Життя засвідчило, що з податкового Майдану підприємці пішли з нічим. За що боровся бізнес, та що отримав - аналізує "Український тиждень" у матеріалі “Фіскальне гетто”.
Не в розмірі сила. Поки в Україні тривають дискусії навколо того, скільки банків повинно бути в державі та чи потрібні їй дрібні фінустанови, кількість останніх невпинно зростає. І так буде доти, поки не зміняться умови ведення бізнесу в країні. Більшість невеликих структур і самі не зацікавленні у розширенні своєї присутності на ринку, їхнє першозавдання - обслуговувати фінансові інтереси інших бізнес-активів свого господаря. Довіряти цю справу "стороннім", як і в часи лихих 90-х, нині ризиковано. Яким панам служать в Україні дрібні банки - у спецтемі “Размер не помеха” тижневика "Власть денег".